Медійники з України, Білорусі, Молдови, Грузії, Латвії, Швеції та інших країн в межах серії онлайн-заходів «EaP Talks» обговорили, як їм вдалося пережити 2020, що їх турбує зараз, і чого чекати найближчим часом. А ми законспектували головне.

«Ми з командою MDF, втілюючи проєкти, створюємо платформу для комунікації та обміну досвідом між медійниками та активістами з різних країн, з фокусом на Східній Європі та країнах Східного партнерства. “EaP Talks” є своєрідним анонсом нашої щорічної міжнародної конференції “MezhyhiryaFest”. В межах цієї конференції ми обговорюємо найактуальніші тренди, можливості і виклики, з якими стикаються медійники з різних країн світу. “EaP Talks” окреслив частину цих трендів та викликів. Почату дискусію ми продовжимо вже у кінці серпня 2021», — пояснює менеджерка проєкту Іра Гоюк. 

The Lede підготував добірку конспектів зустрічей, які будуть корисними для медіаменеджерів, журналістів, редакторів та громадських активістів.

Новинні пустелі в Білорусі, Молдові та Україні

2020 рік став викликом для медіаринків Білорусі, Молдови та України. Деякі кризи, з якими зіткнулися незалежні видавці у цих країнах, схожі між собою, як і способи виживання у складні часи. Проте кожен ринок має свої особливості. 

Як виживають та намагаються зберегти команду незалежні білоруські медіа під час постійних блокувань зі сторони влади, пояснила головна редакторка білоруського онлайн-журналу KYKY.org Настя Рогатко. Про оцінку молдовського медіаринку, його монополістів та чи змінилася ситуація із приходом нової президентки розповів Володимир Тхорик, медіаменеджер, журналіст RISE Moldova. 

Повне відео зустрічі дивіться тут.

Грантова підтримка медіа в країнах Східного партнерства

Багато хороших ініціатив та проектів у країнах Східного партнерства з’явилися саме завдяки грантовим коштам. З одного боку, гранти не можуть бути єдиним рішенням для всіх проблем чи викликів. З іншого — така підтримка може дати поштовх до появи і розвитку нового, дійсно потрібного громаді проекту.

Для «EaP Talks» фахівці з Baltic Centre for Media Excellence та Internews пояснили особливості та вимоги отримання грантової підтримки, а саме: про основні критерії, види та напрямки грошових грантів. А ще про те, де шукати інформацію про можливі способи підтримки та хто саме може їх надавати. Спікери івенту поділилися деякими порадами та власними спостереженнями щодо трендів грантових підтримок.

Дізнатися більше тут

Членська модель монетизації: перспективи для українських медіа

Пандемія змусила незалежні українські медіа зіткнутися з ризиками залежності від одного джерела доходу — реклами. На початку локдауну, навесні 2020 року, комерційні партнерства та рекламні доходи відчутно скоротилися. Тому значна частина видань, щоб полегшити вплив кризи, запустила збір донатів від читачів, а дехто впровадив і членську модель монетизації — мембершип (від англ. membership). Видавці ризикнули звернутися за підтримкою до своєї аудиторії, попри загальний скепсис щодо неготовності українців платити за контент в інтернеті.   

Спікери цього заходу розповіли про запуск мембершипу у різних медіа, зокрема на hromadske та в The Ukrainians. Також поговорили, чому медіа боялися озвучувати тему грошей з аудиторією та як вибудовується культура підтримки читачами українських медіа. 

Ще в конспекті йдеться  про виклики й потенціал членської моделі та про те, які КРІ існують для мембершипу. «Небезпека втоми від підписок є. Але такий виклик у нашому просторі буде актуальний дещо пізніше», – вважає Тарас Прокопишин, CEO The Ukrainians.

Читати матеріал з цієї розмови тут.

Журналістські розслідування 2020: чим цікавилися у світі

Журналісти-розслідувачі відіграють важливу роль як у країнах із сильними демократичними інституціями, так і в країнах зі слабким демократичним чи сильним авторитарним режимом. В останніх працювати особливо складно, зважаючи на постійну загрозу життю і здоров’ю розслідувачів. І все ж, журналісти-розслідувачі та антикорупційні активісти продовжують робити свою роботу, вірячи у її важливість. 

Про те, як журналісти обирають жанр розслідування, на власному досвіді продемонстрували Тетяна Козирєва та Анна Бабінець. Журналістки-розслідувачки поділилися кейсами ключових розслідувань минулого року. Окрім того, вони обговорили виклики, що з’являються в журналістських розслідуваннях. Переглянути конспект тут.

Media education: як будуються і працюють програми післяуніверситетської освіти в країнах Східного партнерства

Проблема більшості університетських програм для медійників в тому, що вони здебільшого не спроможні дати журналістам-початківцям необхідні знання і навички, щоб після закінчення навчання професійно працювати в полі. Тому освітні програми та можливості стажування, що пропонують різні медійні громадські організації, є чи не основним способом стати затребуваним фахівцем, якого потребує ринок.  

Матеріал присвячений медіаосвіті та її тенденціям. Спікери розповіли про досвід створення освітніх програм та їхню координацію. «Перш ніж робити програму, потрібно вивчити сферу в цілому. Зрозуміти, де є прогалини в знаннях або навичках, у чому слабкі сторони медіа, і, відштовхуючись від цього, будувати освітній процес», – поділився думками Євген Заславський, виконавчий директор Media Development Foundation.

Перейти до повного матеріалу можна тут.

Цифрові виклики перед суспільними мовниками в Україні та Західній Європі

Щоб досягати успіху на ринку, все більше медіаорганізацій глибоко досліджують свою аудиторію та її звички споживання контенту. Вони розуміють, що на різних платформах їхній контент може споживати різна аудиторія. Тому важливо займатися діджитал-стратегуванням, розуміти, на яких платформах ваша аудиторія найкраще споживає який вид контенту та в яких форматах, і вміло поєднувати різні канали дистрибуції, щоб збільшувати свою аудиторію.    

У матеріалі йдеться про український та шведський досвід створення діджитал-стратегій для теле- та радіомовників, а також про зміни, що відбулися після їх реалізації. Спікери поділилися, з яких діджитал-платформ приходить найбільше трафіку та як їхні медіа поєднують різні канали дистрибуції.

Детальніше тут

Медіа в зонах конфлікту: реалії України, Грузії та Вірменії 

Перед професійними медіа, що працюють у країнах, де тривають бойові дії, є чимало викликів. Як захистити своїх журналістів? Як зберегти неупередженість? Як забезпечити суспільство якісним висвітленням подій, маючи обмежені можливості, щоб дістати всю необхідну інформацію? І як продовжувати працювати, будучи маленьким незалежним виданням з обмеженими ресурсами?

Історії створення та розвитку медіапроєктів у зонах конфлікту, досвід трьох різних видань. Про важливість та складнощі отримання якісного контенту з таких територій. «Коли ми даємо можливість висловити свою думку жителям, то розуміємо: вони, напевно, багато в чому самі себе цензурують», — розповів Левко Стек, ведучий і журналіст українського проєкту «Донбас. Реалії» на Радіо Свобода.

Читати матеріал тут.

Діяльність глобальних технологічних платформ в Україні та регіоні

У часи, коли медіа конкурують за увагу аудиторії не лише між собою, а й з глобальними технологічними платформами, такими як Facebook та Google, медійники та активісти використовують їх, щоб підсилити свої позиції і впливати на позитивні зміни. Проте вони стикаються з різними викликами, що стають на заваді досягення цих змін. Зокрема, йдеться про проблеми поширення мови ворожнечі та дезінформації, постійну зміну алгоритмів і ризик втратити свою аудиторію та вплив. 

Детальніше про проблеми, які виникають у медіа з технологічними платформами Google та Facebook. Що таке наглядова рада Facebook та який її механізм роботи. А також про рівень медіаграмотності та розвитку медіабізнесу в Україні.

Читайте більше за посиланням

Як ефективно організувати роботу креативних команд онлайн

Пандемія змусила бізнеси, громадські та медійні організації адаптуватися до нових реалій роботи: вчити своїх співробітників працювати віддалено, зберігати баланс між життям і роботою, підтримувати ресурсний стан, щоб уникнути вигорання, досягати цілей у складних умовах, за відсутності можливості усамітнитися тощо.

Тим не менш, дослідження кажуть, що ефективність роботи у віддаленому форматі збільшується, та чи не втрачаємо ми щось більш важливе, працюючи онлайн?

Ми на власному досвіді знаємо про мінуси переходу на дистанційну роботу, проте в конспекті розкриті його плюси та практичні поради, як взаємодіяти з віддаленою командою на різних рівнях та етапах. Спікерки поділилися чеклістом «Як організовувати роботу онлайн».

Перейти до матеріалу.

Як заробляють онлайн-медіа в Україні та Латвії під час і після пандемії

Щоб бути незалежним медіа, потрібно побудувати диверсифіковану бізнес-модель і отримувати кошти з різних джерел фінансових надходжень. Це правило на медіаринку. Та не все так просто. Як заробляти на рекламі, коли більшість рекламних бюджетів забирають Google та Facebook? Як розвивати різні види доходу від читачів, коли у більшості користувачів ще не сформована культура фінансової підтримки незалежних ЗМІ? Як виживати у кризові часи? 

Про досвід українських та латвійських медіа запуску платних підписок та роботу з рекламодавцями під час пандемії. «Ми зрозуміли, що треба бути омніканальними: приходити туди, де зручно нашому читачеві», – поділилася Мар’яна Мартинова, Head of Sales у Vector. Дізнатися більше тут.

«EaP Talks» — це серія з 10 онлайн-івентів для медіа та громадянського суспільства України й країн Східного партнерства, які організувала команда Media Development Foundation. Серія заходів можлива завдяки проєкту ЄС «Регіональний механізм розвитку громадянського суспільства країн Східного партнерства».

Текст підготували: Ольга Валькевич, Ірина Гоюк

Зображення: Pexels