«EaP Talks» — це серія з 10 онлайн-івентів для медіа та громадянського суспільства. Ми підготували конспект із зустрічі «Media education: Як будуються і працюють програми післяуніверситетської освіти в країнах Східного партнерства».

Що ви дізнаєтеся з конспекту:

  • Як зрозуміти, яка освіта потрібна медійникам
  • Як складати освітні програми
  • Як координувати програми в онлайн-форматі
  • Які тенденції медіаосвіти простежуються вже зараз
  • Куди рухатиметься медіаосвіта
  • Які є освітні можливості для медійників та комунікаційників в Україні

Спікери:

Світлана Козлова — продюсерка / редакторка Free Press For Eastern Europe

Євгенія Плахіна — координаторка Празької медіашколи

Якуб Парусінскі — голова правління в MDF, лектор в SSE Riga

Модератор:

Євген Заславський, виконавчий директор Media Development Foundation

Світлана Козлова:

  • Я займаюся capacity building для наявних партнерств, постійно працюю з проєктами медіа, з їхнім продакшеном. У процесі тривалої залученої роботи у сфері набагато легше зрозуміти, де є прогалини в знаннях і навичках, що потрібно підтягнути. Але завжди потрібно розмовляти з людьми: якщо ти бачиш, що знання або навички будуть корисні для людини, то це не означає, що людина бачить у цьому потребу і готова над цим працювати. Якщо немає мотивації з боку студента, то користі навіть від найякісніших програм буде мало.
  • Ми базуємо навчання на обміні досвідом між медіа. Партнери вчать одне одного постійно, обмін досвідом потрібний і важливий. Така схема дієва, оскільки представники медіа можуть одразу бачити, що працює в ідентичної компанії й перейняти щось для себе. Це крутий інструмент для будь-яких команд, не тільки в медіасфері.
  • Ми стежимо за медіаринком й вишукуємо цікаві тенденції або практики. Коли представникам медіа є, чим поділитися з іншими медіа, то ми організовуємо вебінари й обговорюємо ці питання. Є й такі теми, де однією зустріччю не обійтися — для них ми створюємо повноцінні курси.
  • Після пандемії ми частково повернемося в офлайн, але як раніше, ймовірно, вже не буде. Швидше за все, ми зупинимося на форматі blended education, коли частина освітніх потреб закривається живими зустрічами, а частина — онлайн-колами.

Євгенія Плахіна:

  • У Празькій медіашколі є тривалі та короткі capacity building курси. Медіашкола закриває прогалини, що стосуються технічних навичок в SMM і digital production — стратегія, виробництво контенту, відео для соцмереж і таргетинг. Усі наші викладачі — практики. Але ми впевнені, що не тільки студенти повинні вчитися у викладачів, а й навпаки.
  • Ми працюємо з представниками медіа різних країн, тому наші курси часто стають майданчиком, де відбувається ще й культурний обмін. Потрібно враховувати, що структура медіа може відрізнятися в залежності від країни — так само як і культурний контекст.
  • Всі курси Празької медіашколи платні, але в нас є стипендії. У всіх учасників у процесі відбору ми дивимось на мотивацію. Практика показує, що ті, хто заплатили за навчання, беруть від нього максимум і стають рушієм прогресу всієї групи.
  • З переходом в онлайн ми розробили баланс-програму: на заняттях у нас є лекційна частина, практична частина і так звана фанова частина. Хоча практичні завдання ми даємо в основному на самостійну роботу. Нам дуже близький концепт learning by doing, коли навчання в цілому ґрунтується на практиці.
  • Заняття в онлайн-форматі тривають не довше 1,5 годин — у зворотному випадку увага студентів розсіюється. Під час занять ми часто працюємо в breakout rooms. Але за нашими спостереженнями, люди з пострадянських країн не люблять працювати в окремих групах — культура взаємодії у нас поки розвинена не на досить високому рівні.
  • В епоху коронавірусу іноді можливий формат, де частина групи приходить займатися в офлайн, а частина групи залишається в онлайні. Для багатьох це може бути зручно: лектор краще відчуває частину аудиторії, офлайн-група краще відчуває лектора. Ті, хто хворіють або не можуть приїхати з інших причин — слухають лекції віддалено. Але є також і мінуси: онлайн група не настільки залучена в процес, у них відсутнє неформальне спілкування й емоційний контакт. До того ж дуже складно скоординувати дві паралельні реальності, коли лектор в основному зосереджений на офлайн групі, а онлайн виступає в ролі пасивних слухачів.
  • Якщо говорити про тенденції, я думаю, в найближчому майбутньому медіаосвіта повсякчас буде пов’язана з питанням “Яку роль ЗМІ відіграють у суспільстві?”. Активно будуть порушуватися питання медіафілософії, соціології та впливу комунікацій на суспільство. Через збільшення кількості дезінформації, якісна журналістика стала ще більш важливою. Буде зростати тенденція до кроскультурного навчання. Важливі чинники успіху тут — знання мов, розуміння і повага до особливостей інших культур.

Якуб Парусінскі:

  • Медіа — це індустрія, яка змінюється дуже швидко з точки зору технологій, форматів і смаків людей. І оскільки зміни постійні, освіта не повинна бути короткостроковим процесом — не можна вивчити щось і думати, що цього буде достатньо для роботи у сфері. Потрібно розробляти life-long learning — навчання протягом усього життя.
  • У процесі навчання в групах важливо створювати ком’юніті навколо курсу, не втрачати контакт навіть після навчання, об’єднуватися для спільних проєктів.
  • Я думаю, в майбутньому нас чекає більше персоналізованих програм навчання, які будуть побудовані на індивідуальних запитах клієнтів. Також припускаю, що зникне мовне питання, оскільки з’явиться можливість безпроблемно синхронно перекладати сказане. Таким чином, люди з усього світу зможуть простіше об’єднуватися для спільного навчання та обміну досвідом. Буде два основних типи освіти: перший вирішуватиме дуже вузькі технічні завдання, а другий — даватиме можливість обміну досвідом та емоціями в ширшому, часто філософському контексті.

Євген Заславський:

  • Для того, щоб робити якісні освітні програми для медійників, потрібно розбиратися в багатьох сферах, крім медіа: в міжнародній політиці, дипломатії, бізнес-процесах, менеджменті.
  • Перш ніж робити програму, потрібно вивчити сферу в цілому. Зрозуміти, де є прогалини в знаннях або навичках, в чому слабкі сторони медіа, і відштовхуючись від цього, будувати освітній процес. Ми в MDF робимо аналітичні звіти на тему “Чого не вистачає медіа”. Наприклад, побутує думка, що медіа — неприбуткові. Як висновок — представників медіа потрібно вчити бізнес-процесам. Часто в медіабізнес приходять люди з виключно журналістським бекграундом — у такому випадку буває важко відразу стати гарним менеджером.
  • До викладання та менторства ми запрошуємо експертів, які не просто отримали важливий досвід у сфері, але і встигли його відрефлексувати. Більшість регіональних медіа, які приходять на навчання, знаходяться на зовсім іншому рівні в порівнянні з тими медіа, представники яких є лекторами та менторами. Часто таке навчання — це не обмін досвідом, а радше рух зверху вниз, коли лектор віддає, а студенти беруть.
  • У нас в MDF є багато історій, коли ми на роль лекторів або менторів запрошували наших учасників з попередніх програм — це нормальна практика.

Можливості для медіа

  • Media Development Foundation — центр передового досвіду та медіаекспертизи, орієнтований на розширення можливостей журналістів та медіаорганізацій. Media Development Foundation працює за трьома основними напрямками:
  1. Програми для журналістів-початківців. Journalism Exchange Program розпочата в 2014 році, це найбільша програма стажування у Східній Європі. За весь час — понад 800 випускників;
  2. Навчання протягом життя. Програми для досвідчених медійників. В межах цього напрямку MDF надає спеціалістам необхідні для редакторів навички. Навчальні курси пройшли понад 3 500 журналістів;
  3. Sustainability, стійкість медіа. Напрямок включає:
  • Акселератори управління медіабізнесом та організаційної розбудови.
  • Фондування медіа у розробці стійких моделей доходів. Випускники — 40 незалежних медіа зі Східного партнерства.
  • Розбудова спільноти. Організація конференцій, тренінгів та мітапів. Конференції для медійників: Межигір’я Фест, Медіабіль (конференція та подкаст), міжнародне медіа про медіа The Fix та медіа для українських медійників — The Lede.
  • Медіадослідження та інновації. Розробка досліджень та медіааналітики.
  • Розвиток громадянського суспільства. Створення контенту і просвітницьких кампаній.

 

  • “Медиасеть” — перше у Східній Європі партнерство незалежних ЗМІ і медіапрофесіоналів, яке об’єднує ЗМІ з більш ніж десяти пострадянських країн і медіапрофесіоналів зі Східної Європи та Центральної Азії. В партнерстві об’єднуються знаннями, експериментують, налагоджують зв’язки, захищають і підсилюють голос незалежної журналістики. “Медиасеть” — це свого роду хаб професійних навичок, регіональної експертизи і контактів.
  • Програма “Медіаменеджмент” Стокгольмської школи економіки в Ризі. Інтенсивна 4-тижнева програма управління ЗМІ забезпечує необхідну підготовку з основних навичок ведення бізнесу. Програму можна порівняти з компактною програмою МВА. Вона дозволяє розробити стійкі бізнес-моделі тим, хто запустив незалежне медіа або керує ним.
  • Digital Communication Network — некомерційна комунікаційна асоціація, яка базується в Талліні та Єревані. Збирає та надає освітні можливості для комунікаційників.
  • IJNET — міжнародна журналістська мережа, яка надає останні поради, тенденції та можливості навчання вісьмома мовами.
  • ІРРП — Інститут розвитку регіональної преси — громадська організація, яка навчає та підтримує українські медіа, організовує власні навчальні програми, стажування та закордонні поїздки.
  • Громадський простір — організація, що розвиває громадянське суспільство шляхом медіа-підтримки громадських ініціатив. Ділиться новинами, можливостями та кращими практиками.
  • Балтійський центр розвитку ЗМІ — проводять медіатренінги, публічні івенти для ЗМІ та створюють актуальну і корисну email-розсилку для медіа.
  • Інтерньюз Україна — анонсують тренінги, школи, інші освітні події, а також конкурси та стипендії для медійників.
  • Школа журналістики УКУ — періодично проводять різноманітні лекції, майстеркласи, тренінги, які можуть відвідати не тільки студенти УКУ, а й усі охочі.
  • Або — Агенція розвитку локальних медіа — надають можливості розвитку та модернізації для ЗМІ у регіонах.
  • Ukraine crisis media center — надає підтримку медіазаходам, публікує можливості для медійників.
  • ТЖ / ТИПОВІ ЖУРНАЛІСТИ | вакансії, можливості — Telegram-канал, в якому діляться актуальними медійними можливостями та вакансіями.
  • Можливості для журналістів — група у Facebook, де медійники та журналісти діляться можливостями для роботи, стажувань, конкурсів та нових проєктів.
  • ГУРТ — портал, в якому періодично публікують освітні можливості: анонси тренінгів, семінарів, вебінарів, навчальних поїздок та освітніх зустрічей.
  • БЛІЦ — Telegram-канал для людей, які створюють контент. Тут публікуються вакансії, можливості, анонси івентів, кейси та новини медіатусовки.
  • МОЖЛИВОСТІ — освітній канал, де публікуються можливості для розвитку, освіти, кар‘єри, подорожей, самовдосконалення української молоді, в тому числі й медійників.

Авторка: Ольга Коротенко

Зображення: Unsplash