Команда Media Development Foundation продовжує допомагати незалежним регіональним медіа, попри карантин та економічну кризу, яка першою дісталася до медіаринку. Ми розробили велику програму Survival Kit for Media, яка підтримає медіа та пом’якшить для них наслідки та збитки через пандемію. Далі детальніше про менторів, медіа і наш підхід.

Для першого удару в боротьбі з кризою в межах цієї програми ми створили хендбук «Survival Kit для медійників у часи коронавірусу». Згодом він переріс у більший проєкт — Coronavirus Sirvival Kit for Media, який ми втілюємо за підтримки наших партнерів з Посольства Чеської Республіки в Україні. Він допоможе регіональним медіа якісно та професійно висвітлювати теми, що стосуються пандемії та виходу з карантину. Потреби аудиторії також враховані в ньому, тож це не той проєкт, який працює у вакуумі та відірваний від реальних запитів людей.

У проєкті беруть участь 6 медіа з найбільш уражених Covid-19 або вразливих регіонів: «Молодий Буковинець» (Чернівці), «Рівне 1» (Рівне), «20 хвилин» (Вінниця), «Район.in. ua» (Луцьк), CТС (Суми), «6262» (Слов’янськ). Частина редакцій працюють з текстом, а частина – з відео. Детальніше про кожну редакцію можна прочитати нижче. 

Як допомогти регіональним медіа – про структуру та суть проєкту Coronavirus Survival Kit for Media

Команда MDF розробила програму для незалежних регіональних медіа, аби допомогти редакціям реагувати на запит аудиторії отримувати релевантну якісну інформацію, а також поступово виходити з кризи. 

Перша хвиля проєкту триватиме два місяці (травень-червень) та охопить шість регіональних редакцій, які працюють у вразливих або найбільш уражених вірусом регіонах. У кожного журналіста є ментор, який допомагає з темами, форматами, контактами, ділиться досвідом і навичками. У проєкті беруть участь два ментори, які працюють у текстовому та відеоформаті. Кожен ментор працює з трьома підопічними. Щотижня вони проводять фідбек-сесії з журналістами, яких курують, розбирають помилки, працюють над новими форматами та ідеями.

Менторка Анна Цяцько працює з трьома редакціями в текстових форматах. Вона працювала кореспонденткою та редакторкою в регіональних і національних друкованих медіа, у 2017-2019 роках займалася комунікаціями реформи фінансування охорони здоров’я в МОЗ України.

«Пандемія COVID-19 і карантин перевернули догори дриґом і життя редакцій. Зникли звичні паттерни отримання інформації: наради, круглі столи, звичні пресконференції. За кілька тижнів карантину дещо перейшло в онлайн режим, але відчувається брак інфоприводів», – ділиться Анна.  

«У перші тижні трафік більшості медіа і регіональних зокрема тримався на щоденному оновленні статистики, інформації про перших хворих в районах і містечках та перші смерті, спричинені коронавірусом. Пізніше інтерес аудиторії переключився на інтерв’ю з тими, хто перехворів на коронавірус. На другому місяці карантину подієві теми у більшості редакцій вичерпалися і, часом, потрібен додатковий імпульс, щоб мислити “out of the box”. Тоді на допомогу приходять такі програми або просто спілкування з колегами з інших міст», – додає менторка. 

Зараз важливо утримати баланс між тим, що буде приносити хороший трафік, а отже дохід для видань, та водночас подавати збалансовану важливу інформацію аудиторії, «щоб перенаправити у конструктивне русло панічні настрої серед людей, які виснажені карантином, відсутністю роботи», – пояснює менторка. Актуальні теми для медіа зараз – фахові роз’яснення нової реальності життя і роботи після послаблення карантину, гострі питання місцевих бюджетів, зарплат лікарів і забезпечення лікарень, потужність лабораторій, виживання малого і середнього бізнесу, дії чи пасивність місцевої влади. «Традиційно мені, як і читачам, не вистачає у “коронавірусних” стрічках новин живих людських історій. Активно над цим працюватимемо з колегами», – каже Анна.

Ментор Сергій Колесников працює з іншими трьома медіа у форматі відео: двома телеканалами та широкопрофільним регіональним виданням. Сергій співзасновник #ШоТам, його галузі експертизи – все, що пов’язано із реалізацією творчого задуму в форматі відео та як закласти у це відео максимальну віральність. Він знається й на фейсбуці та інстаграмі, активно освоює мережу ТікТок.

У Сергія великий досвід роботи з відео у регіональних редакціях. Він розуміється на основних проблемах таких медіа, які тільки посилилися з настанням карантину: недостатня кількість інфоприводів, обмежена технічна база, недостатня кількість відповідних спеціалістів, дотримання усталених протягом років форматів. 

Сергій зазначив, що в учасників-телеканалів, яких він курує, досить низький рівень адаптивності контенту під соцмережі. А на його думку, «найважливішим для медіа у період кризи є адаптивність у всіх сферах медійної життєдіяльності».

«Перший місяць карантину приніс виданням трафік-бум, пов`язаний із гіперцікавістю до теми пандемії. Наразі спостерігаємо зворотній процес. Головне завдання регіональних медіа на сьогодні – закласти нові, безпечні моделі соціальної поведінки для своєї аудиторії і водночас зберегти трафік. Пошуком цієї нової актуальності теми COVIDу ми і будемо займатися в рамках проекту від MDF», – розповів ментор.

Крім менторства, у межах проєкту заплановано п’ять тренінгів в онлайн режимі (бо як зараз інакше). На тренінгах учасники дізнаються, зокрема, про фактчекінг, формати та медичну журналістику, етичні питання висвітлення пандемії, як зробити якісне відео не виходячи з дому. Media Development Foundation намагаємося покрити всі запити від учасників. Тому попри короткий термін програми, ми вносимо в неї найрізноманітніші теми.

Але у першу чергу проєкт фокусується на темах, які відповідають запитам та нагальним проблемам регіональних редакцій-учасниць Survival Kit for Media.

На третьому місяці карантину самі медіа найбільше акцентували увагу на таких проблемах (це важливо, адже те, що на початку карантину не здавалося проблемою, стало нею за наступні місяці): 

  • Підтримувати інтерес аудиторії до проблем що спричинили пандемія та економічна криза  
  • Отримати коментар експерта про Covid-19
  • Теми, які не стосуються Covid-19, не «заходять аудиторії»
  • Теми повторюються або дублюються
  • Втома журналістів 

Читачі скаржаться: «Як ви вже набридли із вашим коронавірусом». Але переважно читають новини про коронавірус

Карантин та пандемія очікувано внесли свої правки до роботи медіа. Ще на початку коронакризи ми розпитали медіа про зміни їхньої роботи та потенційні втрати. І багато очікувань та побоювань редакторів справдилися. Близько 10-20% рекламних проєктів були скасовані чи зупинені, тож медіа вже втратили частину джерел доходів. Рекламодавці не поспішають ініціювати нові проєкти, хоча на піку карантину (березень-квітень) кількість підписників та унікальних відвідувачів зросли. При тому, що аудиторія споживала будь-яку інформацію, яка стосувалася теми коронавірусу, незалежно від формату. Схоже, ця тенденція продовжується досі й це виснажує редакції.

Перед запуском проєкту ми поспілкувалися з нашими учасниками, щоб краще розуміти їхні потреби та проблеми. Редакції переживають схожі негаразди, хоча вони працюють в різних регіонах України. 

Перша проблема, про яку згадали майже всі учасники – виснаження від «коронавірусних» тем (що з цим можна зробити The Lede писав тут). Журналісти намагаються висвітлювати теми, що не стосуються пандемії, але вони набагато менше «заходять» аудиторії. Для деяких медіа робота перетворилася на «день бабака». Через що вони не встигають або не можуть знайти нові креативні способи й нові теми висвітлення пандемії, аби відповідати на запити аудиторії та власним професійним інтересам.

Журналістам важко працювати у період кризи та суспільних потрясінь, особливо, коли це стосується здоров’я та життя: «Серед людей панують агресивні чи панічні настрої, емоційне вигорання самого колективу теж є», – розповідає журналістка Вікторія Повержук. Вона бере участь у проєкті від онлайн-видання «6262» міста Слов’янськ. «Читачі скаржаться: «Як ви вже набридли із вашим коронавірусом». Але читають водночас переважно новини про коронавірус, хоча ми пропонуємо й інший контент. У зв’язку з цим ми поставили перед собою питання: а як тоді подавати контент про карантин та коронавірус, щоб було цікаво і редакції, і читачам?».

Вікторія Повержук з колегами в редакції 6262.com.ua. Фото з архіву.

Матеріали на сайтах дуже схожі або навіть дублюються. Тож журналістам хочеться розбавляти цей потік однотипної інформації, більше креативити та змінювати підхід до роботи: «Теми про коронавірус, які лежать на поверхні, вичерпались. До того ж, людям вже стали менш цікаві статистика, розповіді про роботу лікарень чи поради, як захиститися від вірусу. Такого типу матеріалів в інтернеті можна знайти безліч», – каже журналістка видання «20 хвилин» Наталка Корпан.

Аудиторія втомлюється навіть від важливих тем, які стосуються життя та здоров’я людей. Тож підтримувати інтерес аудиторії до проблем, які спричинили пандемія та економічна криза  – це окремий виклик для медіа. Це важливо, аби суспільство і влада об’єктивно оцінювали наслідки і шукали способи виходу з кризи.

Журналістка видання «20 хвилин» Наталка Корпан.

Друга не менш важлива та нагальна проблема – отримати коментар експерта. Припускаємо, що з нею зіштовхнулося багато редакцій по всій Україні. Зокрема, у Чернівцях – епіцентрі пандемії Covid-19. «Нам довелося різко змінити тематику, все що стосувалося коронавірусу читалося швидко й багато. У нас виникли проблеми із фахівцями, які могли розкрити різні медичні питання, але подекуди просто не встигали через нестачу часу. А пізніше з’явилася проблема отримати статистику, окрім загальної кількості хворих», – розповідає журналістка чернівецького видання «Молодий Буковинець» Людмила Осадчук. Коли кількість хворих постійно зростає, зростає й паніка, а в аудиторії є шалений попит на фахову інформацію, зокрема, від представників сфери охорони здоров’я.

Щоправда, редакції зіштовхувалися і з протилежною ситуацією. У них виникли складнощі «отримати коментар з будь-якої іншої теми, окрім коронавірусу», – додає журналістка видання «6262» Вікторія.

Чому потрібен Coronavirus Survival Kit for Media?

Перша хвиля проєкту Coronavirus Survival Kit реалізується завдяки підтримці партнерів MDF – Посольству Чеської Республіки в Україні. Співпраця базується на основі Transition Promotion Program Міністерства Закордонних Справ Чеської Республіки. 

«Підтримка незалежних медіа завжди була одним із наших пріоритетів в Україні. Доступ до правдивої інформації є надзвичайно важливим, особливо в кризових ситуаціях. Зараз ми всі опинилися в умовах невизначеності, звичайний порядок життя змінюється, але важливо в цих умовах не піддаватися інформаційній паніці та мислити тверезо. Саме тому ми підтримали цей проєкт, оскільки вважаємо, що забезпечення доступу до інформації на локальному рівні та підтримка незалежних медіа в регіонах – це зараз дуже актуально», – пояснила Зденька Цаісова, заступниця посла, Посольство Чеської Республіки в Україні. 

Ми всі в одному човні, і маємо шукати спільних шлях виходу. Адже рано чи пізно карантин завершиться, однак наслідки пандемії матимуть тривалий ефект. Якісне інформування людей може допомогти швидше з ними впоратися. Шукати відповіді на актуальні питання з перевіреними експертами, розслідувати корупцію та помилки влади, пояснювати взаємозв’язки соціальних процесів та надавати критичний аналіз подій  – ця інформацію дає читачеві впевненість в контролі дійсності, дає нам змогу рухатися далі. Журналісти повинні постійно тримати руку на пульсі, а для цього їм потрібні ресурси. Саме тому ми розробили довготривалу програму та гуртуємо людей та редакції з усіх куточків України навколо якісної та незалежної журналістики.

Учасники програми Coronavirus Survival Kit

«20 хвилин» (Вінниця). Розповідає Вадим Павлов, головний редактор RIA/20minut.ua

Команда «20 хвилин», святкування Нового року. Фото з архіву.

Цьогоріч RIA святкує 27 років від дня заснування. Ми маємо редакції у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі та Козятині. І найбільше трафіку отримує саме Вінниця, де над контентом працює 20 людей.

У квітні сайт 20minut.ua відвідало 1 млн 290 тисяч користувачів, а в самому місті проживає приблизно 400 тисяч людей. Якщо об’єднати усі дані з редакцій, то маємо більш ніж три мільйони користувачів за минулий місяць.

Наші журналісти кожен день створюють матеріали про важливі події, розказують цікаві історії людей, разом з експертами пишуть аналітичні матеріали та проводять розслідування. Також нашою фішкою є і те, що читачі самі можуть додавати новини на сайт у два кліки, й вона потрапляє у загальну стрічку.

Наша редакція створила соціальну кампанію в підтримку бізнесу з гаслом «купуй вінницьке». А на сайті за допомогою донейтів зібрали чималі кошти для підтримки лікарні.

Ми вкотре пересвідчилися, що головне, і не тільки під час карантину — щоб усі новини були оперативними та з перевіреними фактами. А ще, потрібно просто залишатися людиною і підтримувати читачів, рекламодавців і один одного.

«6262» (Слов’янськ). Розповідає Валерій Гармаш, головний редактор

Святкування п’ятиріччя сайту 6262. Фото з архіву.

Сайт міста Слов’янська «6262» працює з 2014 року. У команді 13 людей. У середньому наш сайт читають 180 тисяч людей на місяць. Наша найбільша аудиторія знаходиться на території Донецької області, зокрема – у Слов’янську та Слов’янському район. Наш сайт читають мешканці сусідніх областей – Харківської, Луганської, а також мешканці тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей.

Наша головна фішка – вся інформація в одному місці та повна незалежність. Під час карантину ми ввели нову рубрику «Щоденник карантину», розвинули рубрику стрімів у Фейсбук наживо.

«Молодий Буковинець» (Чернівці). Розповідає Олександр Мостіпака, головний редактор

Команда газети «Молодий Буковинець». Фото з архіву.

Газета «Молодий Буковинець» заснована 1967 року. Як незалежне видання працює з 1990 року. Виходить двічі на тиждень й в сумі має тираж 30 тисяч примірників. «Молодий Буковинець» є головним друкованим виданням Чернівецької області, воно поширюється й на сусідні райони.

У редакції працює 40 людей, з них редакторів та журналістів – 10, позаштатних авторів – 3. Щотижня газету читають близько 75 000 людей. 

Окрім газети, є й інформаційний портал «Молодий буковинець» (molbuk.ua) – найбільший і найпопулярніший новинний інтернет-сайт Чернівецької області. За даними Google Analytics, аудиторія сайту в березні 2020 року склала 1,2 млн відвідувачів. А в квітні 2020 року аудиторія сайту збільшилась до 1,6 млн читачів. 

Газета є громадсько-політичним виданням, яке спеціалізується переважно на місцевих новинах. «Молодий буковинець» пише про все – від місцевого політичного життя, суспільних новин та до культури й спорту.

Темі коронавірусної пандемії присвячено чимало – ми розповідаємо про все, що стосується безпеки людей, дій влади під час карантину, історії того, як люди побороли хворобу і що для цього зробили.

«Район.in.ua» (Волинь). Розповідає  Наталія Пахайчук, головна редакторка

Команда Район.in.ua. Фото з архіву.

Район.in.ua запрацював 5 років тому на День журналіста. Це був сайт Район.Луцьк. Зараз у нашій мережі 28 гіперлокальних видань, які працюють у всіх районах Волинської області та сім – у Рівненській.

Крім того у нас є і тематичні сайти про життя цих територій: Бізнес.Район, Спорт на Районі, Район.Медицина та Район.Історія. Два останніх сайти ми запустили під час карантину. Медицину не можна було не відкрити через величезний потік інформації та попиту на неї, а історичне видання – це відповідь на новий спосіб життя нашої аудиторії, яка отримала значно більше часу на «позалипати» в інтернеті.

У 2020 році відвідуваність мережі суттєво зросла і складає в середньому 900 тисяч унікальних користувачів. Прагнемо до середини літа закріпити стабільний мільйон.

Особливість Районів у тому, що ми, як і наші читачі, – місцеві. Ми пишемо тільки те, що важливе і корисне нашій аудиторії.

«Рівне 1» (Рівне). Розповідає Оксана Власюк, виконавча директорка

Редакція каналу Рівне1. Фото з архіву.

«Рівне1» – медіагрупа, що має телеканал Рівне1, сайт rivne1.tv, smm- агентство, канали в найбільших соціальних мережах , періодичне видання «Суренж», громадську організацію з розвитку якісної журналістики «Рівнеінформ» та продакшн-студію R1.

Впродовж 25 років медіагрупа є незалежною у своїй редакційній діяльності від політичних чи економічних впливів. Основний дохід ми отримуємо від продажу реклами. Ми активно співпрацюємо місцевим бізнесом, що дозволяє нам бути самоокупними та постійно розвиватися. Це також дає нам змогу створювати сучасний та цікавий контент, який цінний для нашої аудиторії. 

Ми отримуємо й фінансову підтримку від донорів та використовуємо її для розвитку громадянського суспільства, впливаємо на прозорість у роботі влади. 

Особливість «Рівне1» у тому, що це мультиканальна медіагрупа. В телеканалу Рівне1 технічне покриття 1200 000 людей. За підсумками 2019 року, телеканал «Рівне1» є одним з лідерів телевізійного перегляду серед регіональних телеканалів в Україні.

Наша головна фішка — ми «живі», ми завжди поруч. Глядачі можуть долучитися до формування сюжетів у новинах, подзвонити в прямий ефір. Ми не просто працюємо для громади Рівненщини — ми і є наша громада.

Сьогодні прагнемо стати інформаційною платформою для об’єднання громадян, волонтерів, бізнесу, місцевої влади задля подолання наслідків епідемії коронавірусу в Рівненській області. Ми перші серед медіа запустили інформаційну кампанію, закликаючи людей підтримати локальні бізнеси та купувати в них.

СТС (Суми), Альона Щербакова, продюсерка

Команда СТС в студії. Фото з архіву.

Телеканал СТС (Соціальне телебачення Сумщини) – сучасний телеканал Сумщини, який розпочав мовлення у липні 2015 року. СТС – канал про людей і для людей. Тема кожної новини чи програми – це проблема конкретного мешканця регіону.

Ми єдині в Сумській області мовимо в HD форматі. Програми каналу доступні для понад 300 000 абонентів кабельних мереж Сумщини. Ми покриваємо майже всі райони області. Відвідуваність нашого сайту сягає від 500 000 до 800 000 переглядів на місяць.

Нині наша команда складається із 22 творчих люде. Зокрема, у новинній редакції працює 4 журналісти, випусковий та літературний редактори, 2 режисери монтажу та 2 оператори.

Ми завжди вирізнялися сучасним підходом до усього, що робимо, від форматів наших новин та програм, до мови, якою ми спілкуємося із глядачем. Наша мета – залишатися каналом для людей і про людей, саме тому ми постійно порушуємо гострі соціальні питання, такі як тарифи, комунальні проблеми тощо.

Пандемія змінила наш формат роботи. Якщо до цього ми видавали новини щодня по буднях о 19:00, то тепер наш пріоритет – оперативність. Тому всю інформацію ми видаємо в ефір та соцмережі одразу ж після її готовності, а ввечері збираємо головний дайджест новини для тих. Водночас, ми публікуємо «позитивні» новини, які стосуються кількості тих, хто одужав, розповідаємо, чим можна займатися на карантині, як і хто допомагає пенсіонерам, медикам тощо.

Цей текст написаний в рамках проєкту Coronavirus Survival Kit for Media від Media Development Foundation. Проект реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордоннихсправ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program.

Авторка: Марія Бучельнікова

2 КОМЕНТАРІ

Comments are closed.