5 текстів про медіа, які варто почитати цього тижня

Допоможемо швидко зануритися в новий робочий тиждень: через п’ять матеріалів про те, що Instagram робить з новинами, коронавірус — з передплатою та подкастами, читання з мобільного — із нашим сприйняттям контенту та чому журналісти зараз відчувають «синдром самозванця» частіше, ніж будь-коли.

What’s new in publishing: «7 способів як COVID вплинув на передплату в медіа» 

До початку спалаху коронавірусу медіа вже мали великі плани на підписників. На початку року Reuters Institute for the Study of Journalism (RISJ) з’ясував, що 50% найбільших цифрових видань розраховували на доходи, отримані від читачів, як на основні в 2020 році. Водночас найменш надійними вони назвали доходи від реклами. 

Коронакриза підтвердила їх прогнози: рекламним доходам передбачають скорочення на 7,4% до кінця року. Водночас це ж підштовхнуло читачів до більш активного споживання контенту та оформлення передплати: New York Times за перший квартал 2020 року зафіксував 600 тисяч нових підписників. А CNBC вперше за один місяць зібрав понад 1 мільярд переглядів.

Читайте також: 5 англомовних розсилок для медійників, на які ми радимо підписатися

Серед інших трендів, пов’язаних із передплатою та коронавірусом, автори називають розвиток звички передплачувати контент, більшу ефективність пояснювальних кампаній для чого потрібна передплата, можливість зміцнити зв’язки з читачами на тлі кризи. 

The Guardian: «Чому міленіали та покоління Z використовують Instagram як джерело новин» 

Новини про протести у світі чи нові карантинні обмеження молодь дізнається із Instagram і цей тренд не такий невинний, як здається на перший погляд. Ця соцмережа від початку працювала як платформа для обміну лайфстайл-контентом, а не для поширення новин. 

Reuters Institute дослідили як молоді люди в шести країнах дізнаються останні новини про пандемію COVID-19. Наприклад, у США серед людей віком 18-24 років четверть респондентів використовують Instagram для того, аби отримувати доступ до новинного контенту. В Німеччині цей показник іще більший — 38% респондентів. В Аргентині — 49%. 

The Guardian пояснює, чому цей тренд небезпечний: 

• Будь-який користувач може виступати на місці журналіста, поширюючи неперевірену інформацію;
• В соцмережах більше впливу мають ті, в кого більше підписників, не зважаючи на їх репутацію чи достовірність інформації, яку ці користувачі поширюють;
• Соцмережі також часто називають причиною політичної поляризації в суспільстві.

Це може бути поворотним моментом, коли юзери є одночасно і споживачами новин, і їх джерелом. Більше коментарів від експертів та прогнозів на цю тему читайте в повному тексті.

Poynter. «Блог, новини чи редакторська колонка? Читачі часто не бачать між ними різниці» 

Опитування 2017 року показало, що читачі дуже погано відрізняють новини та оцінки інших людей чи блоги, якщо вони опубліковані без спеціальної позначки. А схоже дослідження 2020 року виявило, що навіть якщо така позначка є, читачі все одно їх плутають. 

Серед можливих причин чому так відбувається дослідники називають приріст споживання контенту з мобільних пристроїв чи з соцмереж. Таким чином, екранний простір менший і позначки стають менш видимими чи помітними. А в соцмережах публікації можуть виглядати зовсім інакше, ніж на платформі самих медіа (інший дизайн, верстка тощо). Ще одна з можливих причин — низька медіаграмотність читачів. 

Серед можливих рішень дослідники пропонують використовувати інструменти дизайну, які допоможуть чітко розрізняти один тип матеріалів від іншого. Або ж більше залучати читачів до життя видання, аби вони краще орієнтувалися в його контенті та особливостях різних типів матеріалів. 

Digiday: «Для подкастів перша половина 2020 року завершилась добре» 

За останні два місяці показники із завантажень подкастів повернулися до докризового рівня. В червні аналітична платформа Chartable зафіксувала 825 мільйонів завантажень. Для порівняння, у березні їх було 600 мільйонів. Падіння, в першу чергу, спричинив карантин — люди перестали щодня їздити на роботу, а багато з них слухали подкасти саме в цей час. Й хоча вони не почали їздити в офіси знову, слухачі адаптувалися до нових умов і почали знаходити час на подкасти в своїй новій рутині. 

Аналітики також відзначають, що не всі подкасти показали приріст рівномірно: через пандемію більша частина завантажень припала саме на новинні подкасти. Вони також очікують, що рекламний ринок подкастів в 2020 році буде зростати, щоправда, не так інтенсивно, як це прогнозувалося до коронакризи. 

Читайте також: Що таке подкаст та як його зробити — розповідає Валерій Калниш, «Радіо НВ»

Reuters Institute: «Коронавірус шкодить психологічному здоров’ю журналістів»

Reuters Institute for the Study of Journalism провів опитування серед 73 журналістів з різних країн. В середньому респонденти мають 18 років досвіду роботи в журналістиці. Їх середній вік – 41 рік, 55% з них мають дітей. Опитування відбувалося в червні цього року. Кожен з його учасників активно висвітлював тему пандемії. 

70% респондентів відзначили, що відчувають психологічний дискомфорт через свою роботу. 11% — що вони відчувають посттравматичний розлад через події, пов’язані з COVID-19 та намагаються уникнути повторення травмуючих ситуацій. Ще 60% відзначили, що почали працювати більше, ніж до пандемії. 

Лише 4% опитаних до пандемії спеціалізувалися на висвітленні тем, пов’язаних зі здоров’ям й більшість респондентів розповіли, що вони відчувають «синдром самозванця» та страх, що не зможуть точно та повноцінно інформувати аудиторію. 

З 73 опитаних журналістів лише один хворів коронавірусом. Але 45% вказали, що серед їх колег є такі, що захворіли. Двоє вказали, що знають журналіста, який помер через вірус. 

«У контексті з попередніми дослідженнями, у журналісток спостерігається більше тривоги, симптомів ПТСР та депресії, порівнюючи із журналістами-чоловіками», — йдеться в дослідженні. 52% респондентів отримали доступ до певної форми психологічної підтримки з початку пандемії, і опитування показує, що серед цих людей рівень тривожності чи симптомів депресії менше. 

Читайте також: Професійне вигорання в журналістиці — чому медійники «згорають» на роботі

Підготувала: Тетяна Гордієнко

Зображення: Pixabay