Минулого тижня ми провели опитування серед медіа, щоби дізнатися як вони адаптуються до роботи під час пандемії коронавірусу. Тепер ми вирішили поспілкуватися з регіональними та локальними виданнями й розпитати, що змінилося у них. 

Одразу кидається в очі згуртованість та тісні зв’язки з місцевим бізнесом, які проявилися під час кризи в регіональних виданнях. «20 хвилин» (Вінниця), 6262.com.ua (Слов’янськ), «Район in.ua» виступили із закликом підтримати місцевих підприємців та обираючи товари й послуги, купувати їх саме в них. Також медіа намагаються скористатися ростом трафіку та наростити доходи за рахунок programmatic, в той час як пряма реклама скорочується.

Інший тренд — регіональні редакції менше страждають від обмежень в русі транспорту й логістичні проблеми зачепили їх не так сильно, як їхніх колег у великих містах. 

Монетизація

Керівник медіа-хабу «Твоє місто» Тарас Яценко розповідає, що для їх медіа левову частку доходів давала реклама. Підводити підсумки він не поспішає, але вже видно, що доходи від неї впали. «Все, що зачинилося через карантин, не потребує реклами. Це бізнеси, які займалися організацією заходів, ресторани, магазини. Все це “позлітало”. Ситуація не з легких, але  я не можу сказати, що все зовсім зупинилося — частина підприємців намагаються перейти в онлайн. Ми пропонуємо їм особливі знижки, шукаємо нові формати та способи, в які ми можемо бути корисними. Особливо тим, хто намагається якось переналаштувати свої процеси», — розповідає Тарас. 

«Твоє місто» планувало запуск моделі членства якраз напередодні карантину й має намір повернутися до цієї ідеї. «Я думаю, що криза однозначно відкриє нові можливості. Ми запровадимо більше якоїсь сервісності в нашому медіа. Напевно, більше комунікації з аудиторією», — додає він. 

Сайт 6262.com.ua теж відчув розгубленість рекламодавців, які почали просити про те, аби призупинити кампанії та проєкти. Водночас команда шукає нові продукти, які були б корисними та цікавими як видавцям, так і бізнесу. 

«Така невизначеність — це найгірше.  В цей час доводиться багато уваги приділяти не тому, аби укласти угоду з клієнтами, а щоб вмовити не панікувати й не здаватися. Ми трохи як психологи навіть зараз працюємо», — жартує головний редактор 6262.com.ua Валерій Гармаш. Його медіа зараз пропонує підприємцям послуги з ведення комунікацій між ними та їх аудиторією й клієнтами. 

«В нас є експертиза щодо того, як працювати з медіа та цифровими платформами — тому що ми самі медіа. Й ми запропонували нашу експертизу деяким бізнесам щодо ведення їхніх корпоративних сторінок та сайтів. Ми створюємо для них контент, просуваємо їх. Це зрозуміла для них стратегія, адже вони таким чином вкладають у себе», — пояснює Валерій Гармаш. У видання вже є перших сім клієнтів, які скористалися цією послугою.

Мережа гіперлокальних видань Район.in.ua також відчула скорочення рекламодавців й намагається компенсувати це за рахунок programmatic. «Березень буде не таким болючим, ми більш-менш нормально працювали, клієнти не перестали різко рекламуватися. А от квітень покаже реальну “яму” в доходах. Треба знайти альтернативу, тому нам важливий ріст трафіку, аби ми могли наростити доходи з programmatic», — розповідає керівниця мережі Наталія Пахайчук

Більшість рекламодавців мережі займалися ресторанним та розважальним бізнесом, який сильно постраждав від карантину. Але видання підтримує з ними зв’язок, пропонує програми лояльності, пропозиції на майбутнє, коли вони знов запрацюють. Медіа також запустило інформаційну кампанію, закликаючи людей підтримати місцеві бізнеси та купувати в них. Через кілька днів таку ж кампанію запустили й у сусідніх районах. 

«Ми помічаємо нові тренди. Я не знаю, як ми це зможемо монетизувати, але з‘являється багато онлайн продуктів та послуг. Думаю, що з часом вони будуть шукати спосіб рекламуватися. А в нас є дійсно велика, лояльна аудиторія, яка взаємодіє з нашими повідомленнями» — додає Наталія. 

Вінницьке видання «20 хвилин» також розповідає про падіння прямої реклами, водночас programmatic виріс вдвічі, пропорційно до трафіку. Це вже дозволяє виданню оплатити роботу редакції. 

«На мою думку, 40-50% тих бізнесів, які зачинилися на карантин, через тиждень почнуть працювати на take out або з доставкою, чи придумають інший спосіб. Їм потрібна буде реклама, щоб повідомити про це публіку» — каже Олег Горобець, генеральний директор RIA-Медіа, групи, до якої входить «20 хвилин». 

Ще одна можливість, яку для себе бачить медіа — це запуск СРА-моделі (Cost Per Action, модель, за якою рекламодавець платить за кожну зазначену дію, наприклад перехід на сайт чи клік) через онлайн-довідку.

Управління 

Перехід на дистанційну роботу не був шоком для регіональних медіа, але й не став єдиним варіантом для усіх. Сайт 6262.com.ua перевів на роботу з дому відділ продажів, водночас редакція продовжує працювати в такому ж режимі, як і до карантину. Це рішення команда обговорила та ухвалила разом. «Постало питання соціальної відповідальності одне перед одними. В маленькому місті ти все ж прирівнюєш себе до тих, хто зобов’язаний ходити на роботу: держоргани, поліція, МНС. Тут не так багато можливостей отримати інформацію, якщо ти її сам не знаходиш і не поширюєш. Це відповідальність, і з цим треба працювати», — каже Валерій Гармаш. Більшість членів команди живуть в пішій доступності від офісу, а для тих, кому в офіс треба їздити, організували привезення та відвезення на роботу та додому. 

Сумське видання «Цукр» перший тиждень теж працювало в звичайному режимі, але зрештою перейшло на дистанційну роботу. «Наш офіс доволі ізольований, але з кожним днем нам ставало все менш комфортно працювати. Ми закликаємо людей сидіти вдома, а самі ходимо на роботу. Тому цього тижня ми в понеділок провели нараду, попрацювали півдня, з‘їли піцу, яку нам привезла місцева піцерія по бартеру за Instagram-сторіз, і поїхали працювати з дому», — розповідає співзасновник «Цукру» Дмитро Тіщенко. В медіа є частина команди, яка працює «в полі» — знімає репортажі, фото. Але більшість працюють віддалено. 

Мережа Район.in.ua і до цього більшість процесів робила дистанційно: їх сайти охоплюють дві області. В Луцьку знаходиться офіс, який забезпечує роботу основних сайтів: Луцьк, Бізнес.Район, Район.in.ua. Зараз робота команди координується через відеодзвінки. 

«В цілому, всі знають, що робити й куди бігти. Тільки коли працюєш з дому, роботи більше. При роботі в офісі час йде на дорогу, на каву, на перекури, на спілкування з колегами. Вдома реально всі працюють й це пішло нам на користь», — каже Наталія Пахайчук. Водночас із запуском сайту «Район.Медицина» частину команди перевели на новий проєкт, який зараз виявився актуальнішим. 

Більше роботи стало й у львівського видання «Твоє місто». Обов’язки в команді не змінилися, водночас роботи стало більше й працювати редакції доводиться швидше. «Попередній тиждень був особливо стресовим для всіх. Наплив інформації неймовірний. Нам пощастило, що ми маємо контакти з іноземними партнерами та експертами, які нам допомагають. Так ми знаходимо багато цікавого контенту: він глибший та дає можливість побачити картину в цілому», — коментує Тарас Яценко. 

Контент 

Щоб не стати вісником коронавірусу, «Район» переніс більшість цих матеріалів на свій сайт про медицину. Хоча намагається розбавляти його й іншими темами. «Зважаючи на те, що карантин продовжили, ми прогнозуємо певну втому від цієї теми. В людей є потреба читати не лише про коронавірус. Ми буквально з дня на день запустимо ще один проєкт, на якому будуть виходити історичні матеріали», — каже Наталія Пахайчук. 

Окрім матеріалів про карантин, аудиторія гарно сприймає й контент про бізнес чи історії, які відволікають. Наприклад, для Волині важлива екологічна тема — це рівень води у Світязі. Й прогнози щодо неї були популярною історією на сайті, навіть попри домінування теми коронавірусу. 

Сумський «Цукр» провів цікавий експеримент з коротким та довгим контентом. Як розповів Дмитро Тіщенко, спершу команда робила дуже багато коротких та оперативних новин про вірус. Медіа часто публікують новини, які написані такою заплутаною мовою, яку дуже складно зрозуміти. 

«Нам доводилося перекладати з української на українську, аби заново пояснити людям ситуацію. Уникнути паніки хоча б в колі наших читачів. Ми моніторили, були на комісіях з надзвичайних ситуацій, старалися першими дізнаватися ситуацію. Потім зрозуміли, що новини ллють трафік, але це тимчасова історія. По-друге, вони не несуть великої користі — люди й так дізнаються про випадки підозри на захворювання. Зрештою вирішили про це не писати», — пояснює Дмитро. 

Зараз «Цукр» зосередився на конструктивних історіях. Наприклад, як місцевий бізнес допомагає боротися з проблемами, зокрема пов’язаними з пандемією. 

«Якщо на першому тижні багато читали короткі новини та підбірки про те, що сталося, то зараз вже не читають. Як і поради про те, що робити вдома. Така наївність, ніби це канікули, теж пройшла. Всі розуміють, що треба працювати. Ніякі подкасти, книги й онлайн-курси не працюють. Це була спроба переконати людей посидіти вдома, але всі вже переконані в тому й більше займаються роботою, а не самовдосконаленням. На це насправді часу не так багато», — додає він. Одне із завдань, яке редакція бачить перед собою — це зацікавити та утримати в своєму колі тих нових читачів, які прийшли на сайт із хвилею карантину. 

«Твоє місто» роблять й новини, й аналітику, але найбільше редакція пишається своїм розділом «Коронавірус у Львові». «Це формат, який, мабуть, ніяке інше медіа не зробило. Це окрема сторінка, де в зручний спосіб зібрана та постійно оновлюється інформація. Вона дуже зручно згрупована: не треба заходити на сотні різних сторінок, все зібрано в одному місці. Можна в один клік дізнатися найважливіше», — пояснює Тарас Яценко. 

В 6262.com.ua структура контенту між короткими та довгими форматами майже не змінилася. Водночас сайт теж запустив відеопроєкт «Розмови про здоров’я», який планує активно просувати далі. «Цей проєкт був відзнятий та майже повністю змонтований, але не випускався. Ми подумали, що зараз найбільш вдалий час для його запуску. В цілому ж ми багато робимо контенту з інфографікою, намагаємося запаковувати інформацію в прості форми», — каже Валерій Гармаш. 

Канали дистрибуції 

Серед каналів дистрибуції в усіх редакцій, з якими ми поспілкувалися, серед лідерів Facebook та Instagram. Цікаво, що в мережі Район.in.ua зросла кількість прямих заходів на сайт, а в «Цукр» — кількість підписників у Telegram. 

«Ми враховуємо, що люди не хочуть переходити кудись, вони хочуть споживати контент в межах однієї платформи. Це дає свій ефект. Наприклад, ми прямо завантажуємо відеоконтент на платформи», — відзначає Валерій Гармаш. 

Також для регіональних видань більш актуальний месенджер Viber. Він встановлений у 96% українців. Цікаву історію про Viber розповіла Наталія Пахайчук з Район.in.ua. У місцевого ринку з’явилася своя група у Viber, в якій підприємці почали пропонувати свої товари на продаж. Спершу в ній було близько 700 користувачів, але за добу до групи додалося близько 7000 користувачів. «Користувачі почали різко додаватися після того, як ми написали про цю групу. Найцікавіше сталося через два дні. В сусідньому районі теж створили групи у Viber та Facebook, де підприємці онлайн ведуть торгівлю», — розповідає Наталія. Зараз в цій групі понад 10 тисяч учасників. І це нові явища та тренди, з якими медіа треба навчитися працювати. 

Попередній матеріал з цієї серії читайте тут.

Також ми писали про те, як локальні американські медіа висвітлюють тему коронавірусу та про вдалі й провальні стратегії дистанційної роботи

А ще запрошуємо вас долучитися до нашої ініціативи Survival Kit для медійників у часи коронавірусу.

3 КОМЕНТАРІ

  1. […] 12 березня в Україні ввели карантин через пандемію коронавірусу. Вперше в історії нашої країни, українці просиділи вдома кілька місяців на самоізоляції. Про те, як COVID-19 вплинув на медійників, ми писали тут, тут і тут.  […]

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я