Якщо ви робите проєкти для медіа, або збираєтеся цим зайнятися, то будьте напоготові. Усе, що має піти не так — піде не так. Що в такому разі робити? Пояснюємо на прикладах з нашої програми Election Watch. 

Що таке взагалі Election Watch? 

Це проєкт для незалежних регіональних медіа, який вчить їх краще працювати з темою виборів та залучати молоду аудиторію. Він проводиться MDF за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної некомерційної організації Internews. 

Євгенія Олійник, керівниця відділу досліджень в MDF та менеджерка проєкту Election Watch, розповідає як виникла ідея програми. «Ми аналізували контент наших партнерів серед медіа й помітили, що вони створюють якісні, експертні тексти на тему виборів. Але у більшості випадків це довгі формати й вони часто написані такою мовою, яка мало цікава чи зрозуміла аудиторії», — пояснює Євгенія. Для участі в програмі були відібрані шість пілотних медіа, переважно з південних та східних регіонів: Слов’янськ, Херсон, Миколаїв, Одеса, Черкаси, Харків. 

«Окрім цього, ми провели дослідження: на запитання як допомогти у висвітленні виборів, більшість журналістів та редакторів відповіли, що їм потрібні контакти експертів, знання виборчого законодавства. Й вони також хочуть залучити молоду аудиторію до своїх медіа в регіонах», — додає вона.

Менеджерка проєкту Election Watch Євгенія Олійник

Тож проєкт Election Watch будувався так, аби ту ж корисну інформацію про вибори журналісти та редактори запаковували таким чином, аби читачам було зручно її отримувати. Аби це був той формат, який їм підходить, в той час та на тій платформі, на якій вони хочуть все читати.

Одна з частин проєкту — хакатон з використанням методу design thinking — допомогла медіа накреативити низку ідей, як писати доступно на складні теми, серед них – ідеї для чат-ботів. Видання-учасники також працювали з менторами за різними напрямками: від виборчого законодавства до візуалізації, соцмереж та сторітелінгу. Про успішні кейси, які втілили медіа в межах Election Watch, ми розповідали тут.  

А тепер ми розкажемо як справлятися з несподіваними поворотами в проєктах. 

Хакатон в межах проєкту Election Watch.

Як перепланувати все в разі форс-мажору

Election Watch — це той тип програми, яка тісно пов’язана з виборами та їхніми датами проведення. Але вибори почалися раніше, ніж вони були заплановані. 

В першу чергу, коли з‘являються такі виклики, треба переглянути індикатори. Далі — переглянути та перепланувати заходи проєкту. 

Згідно з планом, медіа в межах Election Watch мали створити певну кількість матеріалів до виборів. Більшість з них були заплановані на жовтень-листопад. Тож треба було швидко поставити більший обсяг роботи на червень та липень. Ментори Election Watch допомогли для цього розробити спеціальний календар, через який можна стежити за основними заходами, пов’язаними з виборами. Також ми вирішили додати новий фокус для контенту: як стежити за роботою депутата, як аналізувати місцеві бюджети, як бути активним громадянином.   

В такій ситуації також можна й треба радитися з донорами, які підтримують проєкт. Якщо вони включені, це допомагає мінімізувати виклики при зміні ключових дат в програмі.

Дебати у місті Слов’янськ в межах проєкту Election Watch. 
Це один із заходів, які треба було швидко перепланувати через перенесення виборів.

Як зробити усіх учасників залученими та активними

В програмах завжди є учасники, які активні й хочуть робити все та долучатися до всього й ті, хто пасивніший та більш схильний до того, аби просто поспостерігати за іншими. Який урок ми винесли для Election Watch? Мінімізувати цей ризик можна ще на етапі планування. 

Ця програма побудована таким чином, що ніхто з учасників не може «відсидітися на останніх рядах». В ній було шість медіа та шість менторів. Вони постійно контактували та працювали разом. Наприклад, ментори аналізували сторінки видань в соцмережах й потім давали свої висновки та рекомендації. Ментори також їздили в регіони та прокачували редакції в офлайні. Тобто, співпраця відбувається з усією командою медіа, а не лише з тими її членами, хто приїздив на хакатон.  

Наприклад, херсонське медіа «Вгору» почало більше працювати з візуалізацією й такі матеріали, в порівнянні з текстами без неї, збирають на 30% більше аудиторії. На сайті Слов‘янська 6262юcom.ua змінився час перебування на сайті молодої аудиторії. Якщо решта аудиторії в середньому проводить на сайты 2 хвилини, то молода — 3 хвилини.Ця метрика вказує, що медіа вдалося зацікавити її своїм контентом. 

Водночас, зміни не такі швидкі, як хотілося б. Приміром, одеський сайт «Ізбірком» не має ресурсів, аби найняти повноцінного SMM-ника. Тому працювати ще є над чим.

Як тримати фокус проєкту 

В медіа є дуже багато цікавих напрямів, за якими хочеться попрацювати та закопатися в них з головою. Тому є ризик зробити проєкт про все одразу й ні про що конкретне. Уникнути його можна за допомогою дуже простих підходів: планування… і знову планування. Запитайте самих учасників, що їм потрібно й виходячи з цього, визначте цілі. 

«Під час хакатону був цікавий нюанс: фокус всієї роботи був на тому, що медіа треба дуже чітко скласти свій портрет аудиторії та для кого вони роблять свій продукт», — розповідає менеджерка проєкту Євгенія Олійник. Водночас, це був і один із запитів, які виявило опитування серед медіа перед запуском Election Watch.  

Розуміння аудиторії допомагає при створенні будь-якого продукту чи контенту. Йдеться не лише про загальні характеристики, як стать чи вік, а про більш детальні: інтереси, хоббі, потреби, проблеми. Таких детально пропрацьованих портретів (persona mapping) може бути 4-5 (про них ми раніше писали в іншому тексті). Відштовхуючись від них, треба думати як медіа можуть задовольнити потреби цих людей своїм контентом. 

Учасникам хакатону потрібно було дати відповіді про що думає їхній читач, що він відчуває, що робить, що бачить та що говорить.

Медіа усвідомлюють, що їм треба рости за рахунок молодої аудиторії. Тому більшість з них звернулися до популярних серед молоді соцмереж та типів споживання інформації. Наприклад, чат-ботів. 

«Election Watch був реалізований з шести пілотними медіа. Зараз ми маємо запити від десяти регіональних медіа, які хочуть долучитися до подібного проєкту. Ми шукаємо можливості залучити більшу кількість медіа й поширити досвід, який ми напрацювали», — підсумовує Євгенія Олійник. — «Ми побачили, які формати є ефективними й думаємо, як їх покращити та як розробити нові. Медіа, які вже щось спробували робити, можуть зробити й щось нове. А нові, які долучаться до наступної хвилі проєкту, зможуть перейняти щось у них».