Ви ж знали про біржі посилань? Там компанії купують посилання на свої сайти з інших ресурсів. Це допомагає бізнесам просувати себе в Гуглі. І чим якісніший сайт, на якому стоятиме посилання, тим кращий ефект для сайту компанії.

Медіа апріорі знаходяться у виграшній позиції, адже мають у своєму розпорядженні готовий ресурс і можливість безкоштовно просувати самі ж себе. Достатньо правильно розставляти посилання на своїх сторінках. Але часто не користуються цим взагалі або користуються недостатньо, тому що не розуміють одне правило: чим краще внутрішнє перелінкування на сайті, тим більша «вага» його сторінок для Гугла.

Про авторку: Наталія Судакова, співзасновниця агенції SEOforMedia, медіаменеджерка і лекторка. 8 років досвіду роботи в медіа. У минулому – редакторка «Української правди», головна редакторка Studway, кореспондентка журналу «Репортер». Навчалася у Школі медіаменеджменту від Стокгольмської школи економіки в Ризі та Школі медіаменеджменту від Львівського медіафоруму.

Навіщо потрібні посилання в статтях?

  • Це покращує позиції тексту, на який ви посилаєтеся, у видачі Гугла. Тому посилайтеся на свої ж тексти і просіть партнерів посилатися на вас. 
  • Це підвищує кількість сторінок, які читач переглянув за раз, тобто глибину переглядів, і як результат – час, який він витратив на сайті. Статистика медіа, а за нею рекламодавці, за це подякують. Це також важливий показник для Гугла.
  • Якщо ви посилаєтеся у своїй статті на якісні і перевірені Гуглом сайти (важливі дослідження, перевірені іноземні медіа, Вікіпедію тощо) – це допоможе вашій статті здобути більше довіри від пошуковика і також просувати її вище у топі.

Два типи посилань

Посилання є анкорні та безанкорні. 

  1. Анкорні – це коли посилання стоїть винятково на ключових словах або на ключових і додаткових словах. Наприклад, «дитячі книги», «кольорові книги для дітей» тощо. Якщо ви посилаєтеся на свій сайт чи свої статті – краще ставити анкорні посилання, адже так ви підказуєте Гуглу: «Отам можна прочитати саме про книги для дітей» і допомагаєте тексту підніматися у видачі за схожими запитами.
  1. Безанкорні посилання навпаки стоять не на ключових словах. До прикладу, «тут», «посилання», «детальніше», «на сайті», «джерело», якесь дієслово на зразок «сказав / розповів / показав» тощо.  Якщо ви посилаєтеся на інформагенство або інше джерело – краще ставте безанкорне посилання, інакше ви (умовно) кажете Гуглу – отой сайт розкрив цю тему краще, ніж наш.

Скільки посилань потрібно додавати у текст?

Чіткої кількості, скільки посилань може бути в тексті – немає. З досвіду SEO-шників краще обмежуватися 1 посиланням на 1000 знаків. Набагато важливіше, щоб ви не ставили биті посилання (404 сторінки) і не посилалися на неперевірені сайті. Немає також значення, посилання стоять підряд чи ні. Головне – щоб автор чи редактор навчився помічати ключовики у своїх текстах, згадував, «ага, ми вже писали про це» і обов’язково додавав посилання у тому місці.

Як обрати сторінку, на яку посилатися?

Деколи усе очевидно. Скажімо, ви написали добірку топ-мультиків для дітей. У ньому є фраза «в кінотеатр з дітьми» і ви згадали, що на сайті був текст про те, в яких кінотеатрах можна дивитися фільми з малими дітьми. Ви ставите посилання на статтю на цих словах.  Деколи – не очевидно. До прикладу, у вас є слово «коронавірус», а на сайті є мільйон текстів і новин на цю тему. Або у вас є одразу три різні тексти про здоровий спосіб життя і ви не знаєте, який з них краще бустити в Гуглі (просувати всі одразу не варто, так ви лише розмиваєте читачів). От вам інструкція на ці випадки:

Крок 1. У Google вбиваєте site:domen.com додаєте пробіл і ключове(і) слово(а).  Приклад: site:pravda.com.ua коронавірус Крок 2. Обираєте релевантні запиту статті, які знаходяться найвище. Спершу може стояти новина, яку сенсу просувати вже немає, але на третій позиції, наприклад, знаходиться цікава аналітика. От її можна взяти. Таким чином ви також можете дивитися, які сторінки Гугл вважає найбільш релевантними до конкретного запиту.

Формат «читайте також»

Такий формат посилань працює гірше.  По-перше, зазвичай це довжелезна назва статті, яка стоїть посередині або в кінці іншого тексту, і вирвана з його контексту. Таке посилання задовге і особливого ефекту з точки зору SEO не дає. Тим більше, деякі медіа замість 1-2 текстів пропонують «читати також» одразу 5-10 статей, чим переважно втрачають аудиторію, яка пропускає кольорову пляму з посилань. По-друге, якщо ви проаналізуєте, на які посилання переходить читач з вашої статті, то частіше це перше посилання в ліді тексту або якійсь важливі посилання-уточнення в тілі статті. До «читайте також» читачі звикли і переважно просто оминають. Хіба що вам вдалося виділитися і цікаво організувати на сайті цей формат, щоб читачі його помічали і справді переходили на статті, які ви рекомендуєте.

Вже припустилися помилок?

Більшість помилок зі списку вище ви можете виправити самі – просто починайте ставити посилання правильно.  Але є кілька речей, для яких вам знадобиться SEO-спеціаліст. Перша – в медіа і контентних сайтів з часом накопичується добряча колекція посилань на 404 сторінки, дублів сторінок тощо. Це грубі помилки для Гугла, які потрібно час від часу виправляти. Ви можете збирати і видаляти їх самостійно за допомогою платних інструментів, наприклад, Ahrefs. Або звернутися до спеціаліста за технічним аудитом і вам підготуюсь список таких помилок і допоможуть їх виправити. Друга річ стосується безпосередньо роботи з контентом. Деколи правильно поставлене посилання в одному тексті допоможе швидко просунути інший текст. А якщо попрацювати одразу з багатьма посиланнями – виростуть перегляди багатьох статей. З цим також допоможе хороший SEO-спеціаліст. *** Якщо у вас є інші запитання про посилання – залишайте їх у коментарях або пишіть нам у SEOforMedia, ми обов’язково підкажемо!

Усе про SEO для медіа читайте в нашій серії:

Зображення на головній: Pixabay