Редактори Delfi, Gazeta Wyborcza, Aktuálně.cz та Denník N розповідають що відбулося в їх редакціях за час коронакризи.

Ми розпитували наших друзів з європейських редакцій за тими ж пунктами, що раніше запитували й українські (про що вони розповіли — читайте тут і тут).

Коронавірус підстьобує іноземні медіа швидше переходити в онлайн та робити усі свої активності в мережі головним пріоритетом. Також медіа рухаються від моделі отримання доходів від реклами до моделі отримання доходів від читачів. Редактори, з якими поспілкувався The Lede, очікують, що на ринку залишаться лише стабільні видання, які вже зайняли своє місце на ринку й зібрали свою аудиторію та які почали свою цифрову трансформацію задовго до кризи. Водночас скрутні умови можуть призвести до того, що з ринку підуть неякісні або неокупні проєкти.

Монетизація

Анатолій Голубов, головний редактор Delfi.lv, розповідає, що в фінансах у їх видання склалася типова для медіа ситуація: офлайн-заходи скасувалися, рекламодавці відміняють заплановані раніше кампанії й редакція намагається переводити все в онлайн. 

«Ми стараємося працювати в онлайні, але чи матиме це ефект — поки рано говорити. В нас також скасувалися спортивні спецпроєкти, що теж веде нас “в мінус”. Але підписка на платну версію зростає», — розповів він. Найбільшим фінансовим ризиком редактор називає неможливість запланувати бюджет. 

«Ніхто не знає, наскільки швидко економіка повернеться до норми. Якщо це станеться протягом місяця-двох, що малоймовірно — до кінця року, можливо, ми будемо в порядку. Якщо довше — будемо боротися за виживання», — коментує Анатолій. 

Редактор також не розцінює кризу як можливість запустити нові способи монетизації. «Це історія про виживання, а не про розвиток. З’явилася підтримка держави, але її ще потрібно отримати. Дохід від платного контенту зростає, але ми розуміємо, що масової передплати на тлі кризи не буде, адже люди теж стурбовані виживанням», — додає він. 

Для польського видання Gazeta Wyborcza коронакриза створила два основні виклики. По-перше, це скорочення обсягу друкованої версії. По-друге, це скорочення обсягу реклами, особливо у друкованій версії. «Наразі більше читачів хочуть платити за доступ до матеріалів у мережі — у нас було понад 240 тисяч підписників наприкінці березня. Це на 40 тисяч більше порівняно з кінцем грудня», — розповідає Роман Імєльські, заступник головного редактора Gazeta Wyborcza. За його оцінками, це створює й основні ризики для медіапростору: руйнування ринку традиційної реклами, спад світової економіки, а для медіа з розвиненими друкованими версіями, як Wyborcza — зникнення точок продажу друкованих видань. 

«Пейвол та перехід в діджитал — основні “вікна можливостей” для медіа нині. Стратегія “Digital first” зараз є основною для нас і ми бачимо, що вона працює. Цікаво, що люди читають Gazeta Wyborcza онлайн з понеділка по неділю з однаковою інтенсивністю. Чому? Бо вони сидять вдома!», — коментує Роман Імєльські. 

Головний редактор Aktuálně.cz Йозеф Паздерка порівнює кризу коронавірусу з економічною кризою 2008 року. «Це дуже важкий удар для медіакомпаній у Чехії. Ми поки не бачимо чіткого впливу, але рекламодавці зупинили розміщення оголошень, що різко зменшило дохід редакцій. Особливо сильно — в друкованих виданнях, але в онлайні ми бачимо те ж саме», — розповідає редактор. 

Він пояснює, що чеська економіка дуже сильно залежить від автомобільної промисловості. Коли автомобільні компанії зупинили виробництво на кілька тижнів, це спричинило серйозний вплив на всі інші галузі. «Майбутнє не виглядає зовсім похмурим, але будуть скорочення. Менші медіа зазнають дуже сильного удару й, можливо, закриються. Більші змушені будуть реструктуризувати свої доходи. Чим більше ти домінуєш на ринку, тим в кращому становищі ти зараз», — аналізує Йозеф. Він також бачить можливість для розвитку в пейволі. 

«Чехія має дуже низький рівень розвитку пейволів та підтримку якісних ЗМІ серед громадськості. Люди мало цінують якісну та достовірну інформацію. Це може змінитися найближчим часом, але ми ще побачимо, як буде розвиватися ситуація», — додає редактор. Він також вважає, що реструктурування медіаринку може бути корисним: зникнуть проєкти, які трималися лише на клікбейті, натомість залишаться дійсно стабільні медіа, які мають довіру аудиторії та сформовану традицію. 

А ось словацькому виданню Denník N вдалося не дуже сильно втратити обсяги своєї друкованої версії. За оцінками його співзасновника Томаша Белли, тираж друку знизився приблизно на 10-20%, але обсяги онлайн підписки різко зросли. «Дохід від реклами був на підйомі у березні. Ми очікуємо, що в найближчі місяці він знизиться, а приріст нових підписників не буде таким великим. Але вплив цих явищ для нас, ймовірно, не буде дуже різким. Більша частина нашого доходу генерується через онлайн підписників, і вони є досить стабільним джерелом доходів», — розповів він. Томаш також прогнозує що більшість медіа прискорять перехід від моделі доходів за рахунок реклами до доходів від читачів. Втім, для деяких видань це може бути запізніла зміна й цю трансформацію треба було починати ще три роки тому. 

Управління 

Передбачувано, що до цього моменту всі редакції перейшли на дистанційну роботу. Й для усіх опитаних медіа це не було складним процесом. 

Команда Delfi.lv до карантину вже частково працювала з дому. Коли криза досягла свого піку, вся команда зосередилася на висвітленні тем, пов’язаних із вірусом. «Канали, на яких немає контенту, наприклад, спорт, оновлюються рідше — і їх редактори включилися в систему чергування на стрічці новин. Особливий фокус ми робимо на платні матеріали — над ними намагаємося працювати більше», — пояснює Анатолий Голубов.

Редакція Gazeta Wyborcza щодня робить онлайн-зустріч в Microsoft Teams. Редактори окремо проводять ще дві зустрічі щодня, аби розпланувати якими будуть головні теми, які історії потребують продовження й розширення. Роман Імєльські розповідає, що відділ міжнародних новин, наукових новин та команда, що займається Big Data, зараз мають більше навантаження й створюють більше матеріалів, ніж зазвичай. Тому для них обсяг обов’язків зріс, порівнюючи з іншими відділами. Також редакція працює сім днів на тиждень, без вихідних. 

Команди Aktuálně.cz та Denník N також роблять щоденні дзвінки в Hangouts, аби розпланувати роботу. Але на звичний потік робочих завдань це не вплинуло негативно. В Denník N навчилися випускати свою друковану версію повністю з домашніх офісів. «Зміни через перехід на дистанційну роботу не дуже сильно відчуваються. Єдине що не дуже зручно наймати нових людей у команду, коли ти не можеш зустрітися з ними особисто», — каже Томаш Белла.

Контент 

Видання Delfi.lv почало докладати більше зусиль до висвітлення коронавірусу і дотичних тем та до наповнення платної версії Delfi Plus. Тим не менш, в цьому розділі матеріали про Covid-19 доступні всім. В редакції вирішили що це суспільно важлива інформація і її треба викладати відкрито для усіх читачів. Анатолій Голубов відзначає, що в гострій фазі кризи аудиторія була готова споживати будь-який формат: короткі новини, лонгріди, інфографіки. А зараз перевагу отримують експлейнери — матеріали, які дають відповідь на питання, узагальнюють великі масиви інформації.

Очевидних лідерів серед каналів дистрибуції в Delfi.lv не помітили: запит на інформацію настільки великий, що працюють абсолютно усі з них. «Ми запустили Telegram канал і він за три дні став найпопулярнішим в Латвії», — розповідає редактор. — «З трафіком у нас немає проблем. Проблеми з грошима, як і у всіх». 

В Gazeta Wyborcza контенту також стало більше. Найпопулярніші формати — щоденні гайдбуки та розсилки про коронавірус. «Хороша історія — це завжди хороша історія. Звичайно, найпопулярніші матеріали присвячені коронавірусу та політичній ситуації, пов’язаній з пандемією», — каже Роман Імєльські. Серед каналів дистрибуції він відзначає несподівану популярність розвилки про коронавірус, про яку вже згадувалося. 

Aktuálně.cz спершу зосередилося на швидкому інформуванні своєї аудиторії: медіа публікувало короткі новини з цифрами, фактами, статистикою та графіками. Коли перші десять днів кризи минули, редакція почала робити аналітику, намагаючись передбачити наслідки кризи. Аудиторія ж найбільш охоче взаємодіє з діаграмами, інфографіками та відеографіками. Щодо дистрибуції, то для чеського медіа на перше місце також вийшли соцмережі. 

В Denník очікують, що невдовзі дисбаланс між короткими та довгими форматами вирівняється. «Відбувається дуже багато речей одночасно, тому ми робимо більше коротких історій. Ми, звісно ж, намагаємося робити стільки ж довгих матеріалів, як і раніше, адже це те, за що платять наші читачі», — пояснює Томаш Белла. Він теж помітив, що для читачів важлива візуальна складова та інфографіки. Такі матеріали залучають більше аудиторії. 

«Ми також помітили, що багато наших читачів скаржаться через те, що контенту про Covid-19 забагато. Вони втомлені, засмучені й їм треба відпочити від коронавірусу», — додає Томаш. Тому видання запускає нові формати, наприклад «100 оптимістичних слів щодня». 

Зображення: Unsplash

2 КОМЕНТАРІ

Comments are closed.