Якщо вам треба швидко переключитися з формату написання текстів на формат розмовного радіо – наша стажерка програми JEP Ярослава Жуковська розповідає на своєму досвіді як це зробити.

В інтернет-публікаціях можна використовувати різні формати подання інформації — текст, відео, аудіо, фото. На радіо ж у тебе лише два інструменти — це слова та голос.  Тут ти не маєш права «лити воду» — з перших слів треба зачепити слухача, інакше тебе не слухатимуть. Аудиторія радіо не може продивитись новину повністю, аби знайти найцікавіше для себе, тому важливо, щоб кожне сказане слово містило інформацію. Саме цьому мене навчали на Громадському радіо під час стажування.

Пропрацювавши журналісткою близько трьох років (здебільшого в онлайн-виданнях) я вважала, що зможу легко писати матеріали для радіо, тим більше, що колись працювати на радіо доводилось. І частково це справдилось, але тільки частково.

Моїми завданнями на увесь період стажування було написання невеличких новин на радіо з додаванням синхронів й створення репортажів. На перший погляд це здається легким, але насправді є ціла низка особливостей, на які треба зважати.

Тому для тих, хто, можливо, потрапить у таке ж ЗМІ, я пишу ці поради:

  • Починай з фактів. Перше речення у новинах на радіо дуже важливе, адже після нього слухач вирішує, чи слухати далі. Тому приділяй увагу першим словам, коли почнеш писати матеріал. Вони повинні бути точними та мають привертати увагу, але без агресивної сенсаційності.
  • «Давай людям дихати». Особисто моєю помилкою було те, що під час обрізки синхронів, аби втиснутися у хронометраж, я вирізала майже усі паузи спікерів між реченнями, тому здавалось, що спікер між реченнями взагалі не дихає. Не треба так.
  • Додавай деталі та «вмикай» інтонацію. Радіослухач має зрозуміти та «відчути» новину, тому додавай деталі та подробиці, «підсилюй» слова інтонаційно, адже на радіо твої робочі інструменти — це голос і слова.
  • Не повторюйся. Те, що ти написав у підводці та у самій новині, не має повторювати слова твого спікера у синхроні.
  • Позначай таймінг. Одна з помилок, яку я допустила під час першої прес-конференції – не позначила у блокноті хвилини, коли спікер казав фрази, які можна вставити у вигляді синхрону. Потім мені довелось переслухувати на диктофоні усю годинну розмову. А, і ще одна порада – завжди бери блокнот/папірець та ручку/олівець.
  • Бери коментарі. За той час, що я відвідувала конференції та засідання, я зрозуміла одну річ – найважливіше та найсуттєвіше тобі скажуть після конференції у відповідь на твоє запитання. До речі, дуже корисно брати контакти тієї людини, що виступала, аби потім з нею зв’язатися. Буває, що питання з’являються вже після таких заходів.
  • Якщо в тебе пряме включення з місця подій – запиши те, що хочеш сказати. Є безумовний плюс у радіо – перед тим як сказати, ти можеш записати це у блокноті й просто прочитати під час «включки» (під час прямого ефіру на ТВ так не зробиш). Тому користуйся ним, особливо, якщо це перші твої спроби. І обов’язково пиши це у блокноті, бо якщо пишеш у телефоні, на який тобі потім телефонують зі студії, то читати з нього дуже незручно.
  • Не бійся. Коли тобі запропонують попрацювати у новому форматі – погоджуйся. Навіть, якщо все відбуватиметься не так, як планувалося – це все одно досвід, ти вчишся. Ніхто не казав, що буде легко, але заради цього ти й приходиш на стажування – аби навчитися.

Наостанок скажу, що, на мій погляд, не варто стажуватися там, де тобі легко й все відомо. Змінюйте формат й пробуйте сили у «новому амплуа» – буде складно, але продуктивно.

Авторка: Ярослава Жуковська

Фото: Pixabay

Цей текст створено в рамках програми міжредакційних обмінів Journalism Exchange Program за підтримки Національного фонду на підтримку демократії  NED. Більше про JEP читайте тут.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я