Як навчитися писати краще

18 тез від трьох різних видань про те, як покращити свої навички письма — і навіть трохи про редагування написаного.

Цей текст створений із думкою про тих, хто починає писати й хоче робити це добре; про тих, хто «застрягнув» у процесі та потребує подивитися на все збоку; й тих, хто систематично пише вже протягом певного часу й хоче підсумувати та розсортувати отримані навички й знання. 

Поради від Poynter як стати кращим журналістом та письменником 

Інститут медіа-досліджень Poynter час від часу публікує матеріали з рекомендаціями для журналістів й перед довгими зимовими вихідними він випустив цілу низку таких матеріалів, заодно підтягнувши в них і попередні свої публікації. Вийшло доволі зручно: можна зайти в один текст і по черзі перечитати все, що теж буде корисним для прокачування навичок. 

Отже, дещо з того, що радить Poynter:

• Короткі речення створюють відчуття, ніби автор розповідає істинну правду в останній інстанції. Наприклад, такий ефект був у промові відомої активістки Ґрети Тунберґ на Саміті ООН з питань клімату — в ній була серія таких коротких речень. Це не давало аудиторії «зіскочити з гачка» й утримувало увагу слухачів. В промові також використовується прийом навмисного повторення —  один з найпоширеніших риторичних інструментів, які використовують письменники та оратори. Також найважливіші слова та меседжі краще ставити наприкінці речення, й в жодному разі не в середині, аби вони не загубилися й мали потужніший ефект. Так, наприклад, робить у своїх промовах Мішель Обама.
• Створюйте в тексті велику сюжетну лінію, яка підтримується меншими сюжетними лініями або елементами розповіді. Цей прийом використовується в циклі фільмів про Гаррі Поттера чи серіалі «Гра престолів». Наприклад, у першому випадку глобальна сюжетна лінія розповідає про хлопчика-сироту, який має протистояти наймогутнішому чарівникові й побороти зло. Але ця лінія настільки масштабна, що їй потрібні інші, менші сюжетні лінії, які будуть її розкривати та доповнювати: навчання в школі, дружба з однокласниками, ризиковані пригоди тощо. Сюди ж можна додати ще одну пораду — не забувайте вказувати назви речей, місць, людей. Вони теж можуть збагатити розповідь й допоможуть краще розмежовувати різні сюжетні лінії.
• Розкидайте по своєму тексту «гачки», які мотивуватимуть читати далі. Особливо важливо всередині тексту виділяти якісь ключові тези та меседжі. Вони допоможуть як підсумувати вже прочитане, так і триматимуть читачів сфокусованими на розповіді. Зрозуміти де саме варто додати такий «гачок» можна просто перечитавши свою роботу кілька разів. 
• Ідея — це ще не історія. Журналістське завдання — це не історія. Тема — це не історія. Це один з найважливіших уроків для молодих журналістів та письменників. Процес, коли розрізнена маса інформації перетворюється в щось цілісне, може бути тривалим, та що там — дуже тривалим. Але як тільки фокус у чорнових записах, в ліді, в темі з’явиться, його можна перетворити на автентичну розповідь автора. Й вона має звучати так, ніби її написали саме ви, а не хтось інший. Також важливо розуміти, який саме тип тексту ви пишете: якщо це репортаж, то його завдання передати інформацію, якщо це лонгрід — він передає атмосферу, підштовхує уяву читача й переносить його до історіЇ, яку автор розповідає. Це допоможе з пошуком того самого фокусу в тексті, про який йшлося вище.

Лайфхаки від The Drum 

The Drum позиціонує себе як глобальну платформу, що пише про медіа та маркетинг й є найбільшим сайтом з цієї тематики в Європі. Сайт опублікував перелік з 12 порад щодо написання хорошого контенту для журналістів. Ось кілька ключових пунктів із нього:

• Читайте найрізноманітніші тексти: чим більше ви читаєте, тим краще пишете. Читайте своїх конкурентів, а також газети, блоги, сайти, журнали та книги. 
• Спрощуйте: журналістам часто рекомендують задуматися, чи зрозуміли б їхні тексти батьки чи бабусі та дідусі, а також позбуватися зайвого жаргону й пояснювати термінологію.
• Завжди задумуйтеся, чи зрозуміє ваша аудиторія, що ви написали, і використовуйте короткі, чіткі речення без занадто складних конструкцій, щоб уникнути плутанини. Те ж стосується повторів — їх варто уникати, підшукуючи синоніми або інші мовні звороти.
• Рефлексуйте: перечитуйте все, що ви написали, бажано через тиждень або більше. Навчіться критикувати свої тексти й аналізувати, які прийоми спрацювали, а які — ні. 
• Пишіть для задоволення: автори, які зберігають любов до свого ремесла, роблять це краще.
• Прислухайтеся до інших: хороші журналісти та письменники спостерігають за навколишнім світом і передають свої спостереження через тексти. Уважно слухати інших особливо допоможе, якщо ви пишете для аудиторії, до якої ви не входите.
• Наростіть товсту шкіру. Завжди знайдуться люди, які не згодні з тим, що ви написали або піднімуть метушню через одне чи два слова. Не засмучуйтеся через одне слово, яке довелося змінити, й пишайтеся сотнями інших, які ви написали. 
• Ставте під сумнів написаний текст: якщо у вас з’явилося відчуття, що з написаним щось не так, то, скоріше за все, так воно і є. Якщо вам нудно або ви самі не розібралися з темою, то читач відчує те саме. 
• Спілкуйтеся з іншими людьми, які теж пишуть. Командний дух та діалог між авторами важливий. 

Press Gazette про написання текстів від підготовки до редагування

Британське профільне видання у співпраці з науковицею та авторкою Мері Хогарт опублікувало колонку про те, чому немає короткого шляху до досконалого тексту й що треба зробити, перш ніж домовлятися про публікацію. 

• Знайдіть правильний ринок. Хороший автор починає з пошуку потрібної аудиторії для своєї роботи, перш ніж перейти до створення контенту. Відберіть три видання, які можуть підійти для публікації, яку ви хочете створити, й дослідіть яка в них аудиторія та як працює редакція, перш ніж домовитися з кимось одним із них. Також важливо звернути увагу на те, якого обсягу матеріали публікує це медіа, яким тоном спілкується з читачами, що в ньому писали на вашу тему протягом попередніх років.
• Продумайте ідею та кут подачі. Напишіть спершу заголовок, а потім решту тексту. Чому? Тому що без заголовка матеріал не матиме чіткого спрямування, а це може погано вплинути на структуру, що в свою чергу мало потішить вашого редактора.  Крім того, заголовок допоможе визначити, з ким поспілкуватися чи взяти інтерв’ю, які питання ставити героям.
• Викладайте факти. Якщо ви не експерт в темі, про яку пишете, уникайте суб’єктивних оцінок в тексті, адже це може знизити його якість. Обов’язково прочитайте якомога більше матеріалів з теми, знайдіть релевантні дослідження та експертів, яких можна процитувати. 
• Створюйте додаткову цінність для свого тексту. В цифрову епоху матеріали потребують додаткових елементів: будь то короткий аудіофрагмент, відеокліп або добре підібрана інфографіка. Якщо ви пишете для друкованого журналу, подумайте про свою статтю з точки зору того, як потім її можна опублікувати та просувати в інтернеті. Наприклад, для мережі може добре підійти розкриття теми через героя, реальну людину, якій аудиторія буде співпереживати.
• Редагуйте свою роботу. Ніколи не надсилайте редакторові свій перший варіант тексту. Завжди редагуйте чернетку, аби остаточно прибрати незрозумілі речення, питання, на які герої так і не відповіли або надлишкові фрагменти, які не допомагають розкрити тему. Коли ви вичитуєте матеріал втретє — це має бути вже більш технічна робота з метою знайти помилки при наборі тексту або пропущені коми.

Зображення: Pixabay

Зібрала та переклала: Тетяна Гордієнко