Є таке нездоланне ірраціональне явище, як закоханість, з якої виникають величні речі. І доходить це до того, що медіа про життя Франківська «Куфер» радять за 900 км у Харкові.

Так і виникла розмова з Софією Дейчаківською, засновницею франківського онлайн-видання «Куфер», про усі болі та радощі від уже дворічної роботи над власним проєктом. 

Що таке Куфер?

Це онлайн-журнал про життя у Франківську і про Франківськ. В основі самого проекту лежить ідея сервісного медіа: ми дивимося і сприймаємо медіа як сервіс. Всі наші читачі — це користувачі наших послуг і ми надаємо їм інформаційні послуги. Тому в основі до роботи, до тем, до текстів та форм завжди стоїть питання  «яку користь матиме з цього читач».

Чому нас знають та рекомендують?

Проект робиться з любові до міста. Наша початкова місія: «ми хочемо змінювати місто, в якому живемо на краще, бо ми його любимо, і хочемо, щоб воно розвивалося. Ми бачимо, що розвиток можливий тоді, коли мешканці міста мають класну, якісну, швидку інформацію про те, як з містом краще взаємодіяти». Якщо люди краще розуміють місто, в якому вони живуть, людей навколо, то вони можуть краще і свідоміше приймати рішення, які вони роблять щодо свого життя, можуть краще знаходити своє місце в цій міській екосистемі і так само вмикатися і розвиватися. Це все комбо ірраціональної любові до міста, бажання його змінювати плюс такої тотальної складової як пряма користь. Це все створило такий продукт — Куфер.

Звідки у тебе з’явилась ця ідея?

Я вже працювала у регіональній журналістиці чотири роки: і в онлайн-виданнях, і в газеті. Словом, пройшла усі можливі стадії локального журналіста. Водночас, я розуміла, що у Франківську багато проектів, але жоден з них не говорить до мене, до молодої людини. Багато говориться про політичну ситуацію, соціальні проблеми. І відповідно потрібен був медійний майданчик, який би показав, що є не лише події в «білому домі», а є життя поза політично-суспільними стінами і є люди, про яких хочеться розповідати і є той, хто хоче це читати.

Season 15 Episode 22 GIF - Find & Share on GIPHY

Чому така назва?

Це були багатостраждальні засідання команди, які тривали 2 місяці, ми навіть не могли подати кілька грантових заявок, бо просто не було назви. Ми назначили один вечірній дзвінок, на якому поставили собі задачу не закінчити, доки не вийде результату — створення назви. Наша редакторка Оля Перехрест, як раз перед цим відвідала презентацію книги Маркіяна Прохаська. Це була збірку есеїв, один з них був про Франківськ і там було слово «куфер». Це така скриня, яка досі стоїть у Прохаськів вдома, де Маркіян збирав дитячі речі. Інакше кажучи, це дерев’яна скриня з цінними речима. Для нас це метафора — ми збираємо цінне, що є у Франківську. 

Think Winnie The Pooh GIF - Find & Share on GIPHY

Як все починалося? Скільки ви маєте читачів зараз?

Ми запустилися на католицьке Різдво.  Готували проект дуже довго: рік минув від самої ідеї, ми довго заморочувались з айдентикою, самим сайтом, про що будемо писати. Весь цей рік я дуже багато розповідала про цю ідею всім знайомим, великій частині міської тусовки. 

Ми мали два побоювання. Перше — чи буде запит на такий продукт, який працює без новинної стрічки й натомість публікує довгі тексти про Франківськ. Тому я часто запитувала про фідбек. Друге побоювання — нативна реклама, чи знайдемо ми одразу клієнтів. Тому всі чекали. Сталось все дуже органічно, дуже багато людей долучались на рівні консультацій та співпереживань. У день запуску відбулась хвиля постів від наших друзів та знайомих, які від нас чули, що ми запустились. Завдяки їхній підтримці новина про нове медіа розлетілась містом. 

Перші публікації були про святковий сезон і вони були лайтові. Ми почали першими писати про заклади, підбили підсумок скільки закладів відкрилось за рік і цей матеріал підірвав трафік, з нього до нас почали приходити підписники.

Зараз ми вийшли на стабільний показник 30 000 людей в місяць. Зараз ставимо завдання потихенько нарощувати аудиторію. Нас п’ятеро в команді: хтось йшов, хтось приходив, фул-тайм працюю лише я. У команді ще є головна редакторка, двоє журналісток, одночасно одна з них ще й фотографиня, також є більд-редактор, який ще відповідає частково за дизайн та компетентний в IT. Спойлер: ми готуємо оновлення сайту, але пандемія підірвала наші плани. 

Які найуспішніші ваші проєкти?

Є багато текстів, які для мене та аудиторії є цінними, це історії про людей «дуже франківські історії». Наприклад, історія про кав’ярню на районі, це про двох хлопців, які відкрили свій заклад і рік протримались у ринку, зараз досі працюють і стали нашими товаришами, бо їхня історія схожа до нашої. Ця історія мала віральність, героїв знав весь район, люди дякували в коментарях. Люди нам говорили про «дуже франківський тип», підприємницький спосіб ведення справ у франківську.

У нас є серія про мікрорайони міста, щоб люди відкривали райони очима тих людей, які там виросли або жили, чи досі живуть. І мені здається, якби не Куфер, таких матеріалів не було б. Ми дуже довго мучались, щоб знайти фінансування під цей проект і у нас вийшло отримати допомогу в ГО «Тепле місто».

Як ви заробляєте?

Я придумувала «Куфер» від ідеї, як це медіа може заробляти. Власне, ситуація з пандемією показує, що мусимо розглядати всі можливі способи як може заробляти медійний проект у Франківську. Коли лише створювала ідею, то в мене був аркуш, на якому було дев’ять можливих варіантів як бути прибутковими, зараз ми використовуємо чотири основні:

  1. нативна реклама;
  2. підписка, краудфандинг;
  3. грантова підтримка;
  4. різні речі на аутсорс: концепції, верстки, дизайн, комунікаційні стратегії, події. 
Paid Make It Rain GIF by Thalia de Jong - Find & Share on GIPHY

Чи є у вас стратегія? Як побудована ваша робота?

Я дуже прагматична, і дуже людина-план. У нас в січні-лютому було багато стратегічних сесій і ми розпланували на три і п’ять років, досить оптимістично дивилися вперед і зрозуміли, що зараз всі плани коригуються через пандемію, тому усе буде переглядатися. Щодо операційної роботи, ми намагаємося планувати сезонами, відрізками на три місяці. Беремо якусь тему і впродовж працюємо лише довкола неї, бо нам важливо, щоб процес був не заради процесу, не робити контент зараду контенту, а комплексними рішеннями та комунікацією. Ми в якомусь такому хаосі працювали перші місяці і зрозуміли, що ця історія не про нас. 

Беремо нашу місію «розвиток міста через інформування мешканців» і кожну затверджену тему, навіть матеріалу, ми прикладаємо до цієї місії. Цей матеріал приведе нас до цього чи ні, якщо ні — тоді це не про нас. 

Коли затвердили тему на сезон, то створюємо контент-план (приблизно на місяць), брейнштормимо, набираємо різних підтем в рамках визначеної теми, потім редакторка розставляє їх гармонійно та визначає KPI, щоб сайт був збалансований і кожен мав роботу також збалансовано.

Idea Plotting GIF - Find & Share on GIPHY

У нас виходить приблизно шість матеріалів в тиждень. Якось плануємо, а потім «що це таке, звідки цей контент взявся». Все дуже рухоме.

На тиждень маємо два операційні короткі дзвінки та третій на три години, коли ми приймаємо рішення щось посунути, визначаємо щось наперед чи обговрюємо виклики.

Ми працюємо у Slack, де чатимось. Є Asana — інструмент нашого планування. Користувалися Zoom (до того як це стало мейнстрімом), бо наша редакторка живе у Львові, вживу бачимось, щонайчастіше — це два рази в місяць. Є ще чат в Telegram, бо в ньому можна обмінюватись файлами.

Cat Reaction GIF - Find & Share on GIPHY

Де беремо теми?

У нас не працює штука піти подивитись і відтворити. Хіба що я дивлюсь за розвитком нативної реклами в інших. До карантину я дуже багато часу проводила в місті, також мій досвід журналістики наловчив око помічати різні штуки, де виникають питання чи хочеться про них написати. Цей скіл є, але він лише в мене. Тому я можу приносити ідеї. А друге — ми виходимо з потреб.

Наприклад, в мене є потреба дізнатися, де купити у Франківську сир і пишу в чат, і от у нас уже є матеріал на сайті про це. Це постійна рефлексія своїх потреб і наших друзів, знайомих, мешканців міста, якої їм бракує інформації. Ну і брейншторми «о, я б хотів/мені було б цікаво про це».

Назви три медіа в Україні, які тобі цікаві або надихають

Я більше по подкастах, слухаю радіо Аристократи, це медійний проект за яким я стежу шість років. Колись я почула фразу викладача зі школи журналістики УКУ Романа Зайця, що «радіо — це друг» і ця філософія лягає на моє бачення. Аристократи, проект, який був зі мною в різних ситуаціях і також цікавий мені з погляду свого розвитку. Багато слідкую за виданнями професійними: MediaLab, The Lede, Bazilik та багато інших, я б сказала, всі медійні і діджитальні проекти. І третє — сім’я проектів Тараса Прокопишина, засновника The Ukrainians.

Чи виходить у вас бути прибутковими?

З початком пандемії у нас було погоджені два тривалі проекти, і вони мали дати нам фінансову стабільність. Але обидва зав’язані на офлайні і все злетіло. Тому місяць ми волонтерили, тому що в нас якраз закінчився грант. Також до цього пів січня (специфіка регіону) майже нічого не працювало. В лютому ми активувались, а в березні почався карантин і стало дуже складно. Зараз ситуація налогоджується, запустили підписку, яка дозволила нам покривати витрати. Бачимо що бізнес поступово оклигує, тому починаємо поступово пропонувати нативні матеріали. 

Як визначаєте свою аудиторію?

У нас зараз триває болючий процес з аналітикою і ми вирішуємо, хто буде цим займатись. Дивимось на цифри, юзаємо мітки. На пряму ми зрозуміли, що наша аудиторія трохи «дивна», але ця дивність з погляду медійників. Наша аудиторія вона така, як ми. Ми очікували, що ми випускаємо текст і хочемо бачити коментарі та лайки, перші місяці думали, що ми робимо не так, бо їх немає. Але потім ми зрозуміли, що ні, нас читають. Наприклад, я сиджу в кав’ярні, бо в нас немає офісу, моя знайома підходить і каже «я прочитала вашу статтю». При цьому людина ніяк не відзначилась в соцмережі і я б не подумала, що це їй цікаво. І таке траплялось дуже часто, просто відгуки наживо, на словах і в лице. Ми довго думали, чому ж вони не реагують, але потім поставили питання до себе «а ми на все реагуємо, що читаємо?». Тому ми більше персонально питаємо, реагуємо не на цифри, просимо про зворотній зв’язок.

Sorry Mark Zuckerberg GIF - Find & Share on GIPHY

Що ви порадите тим, хто хоче відкрити своє медіа?

Не боятися, починати, реально думати для кого і для чого ви це робите. Яку ви свою власну потребу задовольняєте, перевіряти чи те, що ви плануєте робити, комусь потрібне. Домовляйтеся на березі  з командою та партнерами, й після того починайте робити, бо потім це складно в процесі. Спойлер: почати це найлегше, а от підтримувати важко. І ще важливо гроші, бо, зазвичай, медійники про це не думають, але це кров і повітря для проекту. Не боятися просити людей, які вже мають різний досвід створення та заробляння порад. 

Harry Potter Art GIF - Find & Share on GIPHY

Яким ти бачиш «Куфер» за 2 роки?

У нас стабільна команда, яка працює фул тайм, у нас є офіс. Ми ростемо аудиторією, є більше різних форматів. Є велика база партнерів та запускаємо все більше нових проектів.

Авторка: Діана Руда

Цей матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED.

2 КОМЕНТАРІ

Comments are closed.