Шеф-редактор «Суспільне Новини» Андрій Діхтяренко дає 12 порад, як забезпечити професійну роботу з контентом в умовах війни.
Наразі дуже багато працівників українських редакцій не мають змогу якісно і регулярно працювати. Не всі, як мінімум, перебувають у безпеці. Хтось виїжджає, вивозить родину, хтось сидить в сховищі, і відповідно — медіа втрачають людей, на яких покладається певна частина роботи, закріплена за ними.
Професійні рутини медійників зазнали дуже сильних змін:
- немає змоги додзвонитися до експертів;
- важко поїхати на місце подій та відзняти матеріал;
- виданням бракує людей на стрічці новин.
Що робити в такій ситуації? Шеф-редактор «Суспільне Новини» Андрій Діхтяренко дає 12 порад, як забезпечити професійну роботу з контентом в умовах війни.
1. Розподіліть обов’язки між членами команди. Дайте журналістам, SMM-никам, маркетологам ті ролі, якими вони, можливо, навіть не займались до війни. Наприклад, редактор міжнародної стрічки Суспільного зараз став військовим кореспондентом, який їздить по Києву і знімає все, що там відбувається. А шеф-редактор новин став ведучим телемарафону.
Важливо: вам потрібно визначити і закрити головні ролі, які наразі найактуальніші для вашого регіону. Як правило, це — журналісти, що працюють «в полі» (ним може стати водій, який буде знімати та брати коментарі), редактори (які перевіряють інформацію).
2. Налаштуйте зручну комунікацію між тими, хто «в полі», і тими, хто в редакції. Не забувайте про обробку отриманої інформації. Наприклад, журналісти можуть надсилати фото вбитих з гарячих точок, але подумайте, чи варто це показувати в ефірі чи в стрічці новин. Цим має займатись редактор, який фільтрує інформацію. Тримайте себе в руках і додатково не травмуйте аудиторію.
3. За готовий матеріал відповідає редактор. Він може взяти на себе обов’язки SMM-ника, або делегувати дистрибуцію контенту іншим. Важливо чітко розуміти, як перепаковувати інформацію для різних джерел: телеграм, ютуб, фейсбук, інстаграм.
4. Чітко розділіть обов’язки між тими, хто збирає інформацію, і тими, хто її видає на сайт. Це знижує ризик розповсюдження неперевіреною інформації.
Читайте також: Координаційний центр допомоги для медіа від MDF — як це працює?
5. Тримайте постійний зв’язок з меріями, військово-цивільними адміністраціями, з лікарями, з теробороною. Перед початком зміни підготуйте найважливіші контакти: речників, політиків, медиків, нацполіції тощо. Щось сталось — телефонуйте і перевіряйте інформацію.
6. Робіть акцент на фактчекінг. Пам’ятайте, що головне — не нашкодити українським військовим та цивільному населенню.
7. Намагайтесь надавати інформацію цілодобово. Забезпечте роботу нічної зміни вашого медіа.
8. Шукайте людей, які готові працювати як волонтери. Вони можуть допомагати з харчуванням, підтримкою, дрібними обов’язками. Не забувайте, що ви — частина інформаційного фронту, і вам також потрібна допомога.
9. Відпочинок — це важливо. Зараз у людей загострюються різні хронічні захворювання на фоні стресу, і якщо хтось з редакції «випав», то це ставить під ризик роботу всього медіа. У вас мають бути додаткові резерви редакторів та журналістів, навіть якщо вони не дуже професійні.
Читайте також: Медіа у зонах конфлікту: реалії України, Грузії та Вірменії
10. Спрощуйте. Забудьте про складні механізми та додатки. Працюйте в гугл-доках. Це зручно. Можна писати в будь-яких умовах, головне, щоб був інтернет.
11. Систематизуйте отриману інформацію по теках. Фіксуйте день, час. Робіть так, щоб наступна зміна (журналістів та редакторів – ред.) могла легко та швидко розібратись в тому, що відбулось на вашій зміні та не допустити повторів.
12. Частіше спілкуйтесь в робочих чатах і підтримуйте зв’язок з колегами. Влаштовуйте щоденні зум-конференції.
Автор: Вадим Дідик
