Адвокат Віталій Гусак спеціально для The Lede детально пояснює алгоритм роботи медіа під час війни в Україні.

Нормативно-правові акти та інші документи, які використані під час формування пам’ятки:

Чи є загальна інформація, яку медіа потрібно знати у зв’язку з воєнним станом та особливостей роботи журналістів під час війни?

Покрокове пояснення:

Перше – відповідно до пункту 19 статті частини 1 статті 94 Конституції України виключно законами України визначаються правовий режим воєнного і надзвичайного стану.

Друге – згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Третє – частиною 1 статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Четверте – у частині 2 цієї статті вказується, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

П’яте – як вказано в частині 2 статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.Не можуть бути обмежені права і свободи,передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Шосте – слід звернути увагу, що частина 2 статті 64 Конституції України, містить вичерпний перелік прав і свобод, які не можуть бути обмежені та розширеному тлумаченню не підлягають.

За загальним правилом, журналіст, здійснюючи свою законну професійну діяльність керується, в тому числі, статтею 34 Конституції України, якої у вичерпному переліку (ч.2.ст.64 Конституції України) немає, а отже такі права (стаття 34 Конституції України), якправо  на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань та право  вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір, можуть бути обмежені в умовах воєнного стану.

Більше того, відповідно до частини 3 статті 34 Конституції України здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Які є важливі посилання на офіційні джерела, які повинні прочитати працівники медіа?

Що робити журналістам під час комендантської години?

Слід пам’ятати про те, що в населених пунктах України запроваджено комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлено спеціальний режим світломаскування.

Це означає, що журналісти повинні залишатись у місці проживання.

Візьмемо для прикладу рекомендації Управління СБ у Львівській області, на які можна орієнтуватись:

  • Завжди носіть із собою теку з документами, що засвідчують вашу особу, включаючи міжнародну прес-карту.
  • Майте при собі готівку.
  • Одягайтеся відповідно та у зручний одяг. Часто вам необхідно буде злитися з натовпом, адже іноді безпечніше бути непоміченим.
  • Ніколи не носіть із собою пістолет або іншу зброю.
  • Не вдягайте одяг темно-зеленого кольору чи тактичний одяг або щось, що нагадує одяг солдата.
  • Не беріть із собою таких речей, як бінокль або устаткування з антеною. Вас можуть звинуватити в шпигунстві.
  • Будьте обережні з будь-якими предметами, що нагадують зброю. Не зберігайте військові документи, одяг або устаткування як сувеніри.
  • Поводьтеся скромно.
  • Носіть із собою короткохвильове радіо для того, щоб бути в курсі подій. Також Ви можете опинитися в такій ситуації, коли жодний засіб зв’язку не буде доступний, тому треба мати при собі супутниковий телефон з послугами факсу, електронної пошти й Інтернету.
  • Майте при собі білий прапор.
  • Беріть із собою мінімум обладнання – маючи при собі важкі речі, ви можете потрапити в скрутне становище.
  • Будьте уважні з обладнанням. Неуважність може призвести до того, що втратите або зіпсуєте ваші записи.
  • Завжди носіть із собою аптечку.

Що робити медіа, які переїхали з нещодавно окупованої частини?

Слід звернути увагу, що всі чоловіки, віком від 18 до 60 років, які прибули на територію відповідної області, в період воєнного стану, у зв’язку з евакуацією із зони бойових дій та інших населених пунктів України, зобов’язані з’явитися у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у відповідній області та стати на військовий облік.

Якщо у ЗМІ є договірні відносини (наприклад договір оренди нерухомого майна) на території, яку вони покинули, то слід їх врегулювати (в залежності від умов, які прописані в договорі) в тому числі, шляхом розірвання відповідних договорів. У цьому випадку надати універсальну відповідь щодо хронології дій важко, оскільки ситуації дуже індивідуальні.

Якщо у ЗМІ є наймані працівники, слід звернути увагу на роз’яснення Міністерства економіки України від 05 березня 2022 року.

Підготували: Вадим Дідик, Віталій Гусак

СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА