Організації та редакції почали глибше аналізувати що відбувається з медіаринком, враховуючи тривалу кризу та пандемію коронавірусу. Ми зібрали тут головні інсайти.

Якщо скорочення рекламних доходів затягнеться на довше, це може запустити другу хвилю хаосу та руйнування на медіаринку. В той же час перехід в онлайн, зменшення команд в ньюзрумах та прискорений темп роботи також призведуть до змін у тому, як працюють медіа. Це тепер буде не виняток для надзвичайних ситуацій, а просто будні.

Вплив коронавірусу на рекламні доходи 

Інтернет-портал статистики Statista проаналізував дані щодо витрат на рекламу та маркетинг у Норвегії за першу половину березня. Результати сумні та передбачувані: понад половина місцевих газет у країні втратила більше 50 відсотків загального доходу від реклами в онлайні та в друкованих версіях. 15% серед опитаних втратили більше 90% рекламних доходів. 39% респондентів розглядають варіант скорочення штату.

Для порівняння, американські медіа втратили близько 70% рекламних доходів, порівнюючи з 2006 роком. Такі дані наводить Nieman Lab. Регіональні видання при цьому більш залежні від рекламних доходів, аніж від тих, які вони генерують за рахунок своєї аудиторії. І хоча у великих медіагігантів ще залишається запас міцності в близько 1 мільярд доларів, які вони отримують з інших джерел, для медіаіндустрії США це також буде поворотною точкою. 

Якщо масові втрати рекламних доходів триватимуть місяцями, прибутки від інших, альтернативних джерел, також скорочуватимуться. Й почнеться наступний етап спустошення медіаринку, який буде не менш руйнівним. 

Скорочення витрат на офіси, закриття друкованих видань та консолідація 

В колонці на Nieman Lab йдеться про перші кроки, за рахунок яких медіа намагаються хоч якось навести лад у своїх фінансах. Й якщо до кризи коронавірусу питання закривати друковану версію чи ні було болючим, але не стояло руба, то зараз медіа ухвалюють його швидко та рішуче. 

При цьому їм треба розуміти всю незворотність таких рішень. Якщо відмовитися від друкованого видання зараз, то потім його не запустити назад. Ніщо не поверне назад медіа докризового зразка. 

Наступними під скорочення потрапляють зарплати, витрати на офісні площі. В разі, якщо цього недостатньо, частину команди відправляють у неоплачувану відпустку. Втім, це також змушує ньюзруми трансформуватися. Вони вчаться обходитися без додаткових кореспондентів, без фрілансерів, які можуть підключитися до роботи на місцях, з більшим навантаженням на центральні офіси. Й такий пришвидшений темп стає новою нормою. 

Окрім того, Covid-19 прискорить процеси злиття на медіаринку, які ще до цього стали помітним трендом. 

Не зациклюватися на коронавірусі 

Расмус Клейс Нільсен, директор Інституту Ройтерс з вивчення журналістики відзначає кілька характерних явищ на медіаринку. По-перше, в моменти кризи читачі схильні споживати новини з тих джерел, до яких вони звикли та яким довіряють. На прикладі Великої Британії, таку роль часто грають суспільні мовники, як BBC. Це можливість для медіа перетворити читачів, які час від часу заходять щось прочитати чи подивитися, на лояльних та постійних. 

По-друге, якщо медіа зосередиться на створенні контенту лише про коронавірус, не даючи аудиторії іншого вибору, це може обернутися на шкоду. Расмус Нільсен наводить приклад Брекзиту: 32% глобальної аудиторії старалися відмежуватись від новин, й велика частка була з Великобританії. Дослідник радить журналістам не відштовхувати аудиторію постійними матеріалами про пандемію. Й робити більший акцент на рішеннях, а не на проблемах (solutions journalism).

Водночас у BuzzFeed помітили інше явище: деякі рекламодавці призупинили свої кампанії, а інші почали використовувати інструменти для фільтрування — аби їх рекламні оголошення не з’являлися поруч з матеріалами про коронавірус. Це підтверджує й AdAge, який спеціалізується на новинах та аналітиці з рекламного ринку.

The Wired аналізує ситуацію, коли люди активно шукають та читають новини про пандемію. На перший погляд, ріст трафіку — це нові можливості для медіа. Внутрішній звіт Facebook свідчить, що половина новин, які люди читали на цій платформі, стосувалися коронавірусу. Новинні сайти повідомляють про збільшення трафіку у два-чотири рази, порівнюючи зі звичайним рівнем. Водночас багато видань обирають зняти обмеження на доступ до свого контенту, таким чином відсікаючи один з можливих способів монетизації —  пейволи. 

Роблячи свій контент доступним безкоштовно, медіа мають менше економічних ресурсів, аби якісно висвітлювати вірус — а це той тип матеріалів, на який є підвищений запит.  

Компанія Facebook оголосила про надання грантів на суму 100 мільйонів доларів для локальних медіа в США. Американський федеральний уряд планує вкласти 500 мільйонів доларів на рекламу щодо охорони здоров’я й також підтримати в такий спосіб місцеві ЗМІ. Це точкові рішення, які водночас не вирішать системні проблеми медіаринку. 

Що відбувається з українськими редакціями? Ми розпитували медіа про те, що в них змінилося на початку запровадження карантину — детально читайте тут і тут. Але в глобальному сенсі виклики ті ж: скорочення рекламних бюджетів, спроби замінити їх новими джерелами доходів та перелаштувати свій контент таким чином, аби залишати свої аудиторії поінформованими й при цьому не перетворитися на «вісники коронавірусу». 

Авторка: Тетяна Гордієнко