Пояснюємо, що таке гіперлокальні медіа й чим вони відрізняються від інших.

Село-селище-містечко-мікрорайон. Редакції гіперлокальних медіа створюють контент, передусім, для і про жителів таких населених пунктів. Ми з’ясували, в чому їх особливість і поговорили з редактор(к)ами про досвід роботи у таких виданнях.

Зробити місцеве зірковим

Дослівно «гіперлокальні» означає «надмісцеві». Такі ЗМІ мають вужчий і прицільніший фокус, ніж локальні та всеукраїнські. Це медіа, які зосереджуються на контексті району, містечка, територіальної громади, селища, села чи конкретного мікрорайону, коли йдеться про місто. Журналісти таких ЗМІ знайомлять із сусідами, мотивують до вирішення проблем, проводять офлайн-зустрічі.

Гіперлокальні ЗМІ — звичне явище у більшості країн Європи та США, яке підтримують навіть великі медіакорпорації. У Великобританії є принаймні 500 онлайн сайтів, які забезпечують гіперлокальний контент. Ще одним зі світових лідерів у напрямку гіперлокальних медіа є Данія. Наприклад, окремі райони Копенгагена мають свої гіперлокальні ЗМІ: minlandsby.dk, rundtombringe.dk, alken.dk і strandvejen.nu.

Гіперлокальні медіа заповнюють прогалину для нацменшин, які не мають можливості читати видання рідною мовою. Одним із яскравих прикладів є «Radio FAZA» у Ноттінгемі, що у Великобританії, яке транслюється дев’ятьма різними мовами. Очільник гіперлокального проєкту видання the Washington Post Роб Керлі писав: «Ми беремо місцеве та робимо його зірковим».

TaylorAnneDraws GIF - Find & Share on GIPHY

В Україні гіперлокальні медіа почали з’являтись відносно недавно. Тому їх характеризують, як новий модний тренд. У 2014 році розпочалась реформа децентралізації. Як наслідок — активно почали з’являтися як сайти громад, так і цілі мережі гіперлокальних видань.

Редактор(к)и гіперлокальних ЗМІ в Україні чималим викликом у своїй роботі вважають їхню монетизацію. Вирішують це за допомогою співпраці, експериментів і поєднання різних способів заробітку.

Досвід The.Сity

Мережа гіперлокальних сайтів The Сity працює на основі Агенції розвитку локальних медіа «АБО». Нині у мережі понад 44 сайти й за місяць мережа збирає понад 1,6 мільйонів унікальних користувачів. Редакторка «Біляївка.City» Галина Халимоник розповідає, як у 2018 році їх медіа стало частиною мережі. До цього вони були комунальною газетою, яка проходила роздержавлення. Згодом створили сайт, але мріяли зробити його більш функціональним і сучасним, тому подалися на конкурс агенції.

Редакторка описує аудиторію сайту як мешканців Біляївської громади, які ведуть активний спосіб життя. Читачка «Біляївка.City» (65%) аудиторії — це жінка 35-50 років, яка цікавиться життям Біляївської громади, активна, хоче знати деталі подій, які відбуваються в громаді, отримувати перевірену інформацію, любить місцеві рецепти, хотіла б більше подорожувати. Читач —  чоловік 40-50 років, просунутий мешканець ОТГ (об’єднаної територіальної громади) із активною громадською позицією, цікавиться авто, технікою, новаціями, політикою.

Оскільки редактор(к)и живуть у маленькій громаді, то взаємодіють із читач(к)ами на вулицях, у транспорті, в чергах. Щодо соцмереж, то тут створили групу у вайбер, де на зв’язку 24/7. Галина Халимоник зізнається, що це втомлює, але така особливість гіперлокальних медіа. Багато років редакція була ініціатором офлайнових активностей: проводила велодні, дитячі свята, фестивалі, ініціювала соціальні кампанії.

«Наша головна фішка — ми медіа громади. Ми завжди поруч і завжди на боці громади», — розповідає Галина Халимоник.

Унікальний досвід серед цієї мережі має редакція «Сусіди.City». Вона об’єднує два міста — Мена і Корюківка Чернігівської області.

Редактор «Сусіди.City» Олександр Назаренко пригадує, як дві редакції колишніх комунальних газет, Корюківської «Маяк» і Менської «Наше слово» виграли конкурс агенції та створили об’єднану редакцію «Сусіди.City». Сайт з’явився на початку жовтня 2018, а газети працюють і досі.

«Раніше у нашому регіоні не було подібного ресурсу. Це не просто новинний сайт. На ньому є нові формати: тести, «Пояснюємо на пальцях», довідник тощо. У нас з’явилася можливість монетизувати онлайн видання. Адже паперові ЗМІ поступово відходять. Для нас це новий досвід, який дає перспективи гіперлокальному медіабізнесу», — пояснює Олександр Назаренко.

Досвід Район.in.ua

На Волині діє мережа гіперлокальних видань «Район.in.ua», яка частково охоплює Рівненську область. Проєкт почав роботу 6 червня 2015 року. Зараз у мережі Район.in.ua працює 25 видань. А в червні 2018 року мережа запустила обласне видання, яке об’єднує всі гіперлокальні. Це дає можливість читачам в цілому стежити за процесами, які відбуваються на Волині.

«Фішка в тому, що ми одночасно і один сайт, і багато сайтів. Кожна людина в команді працює окремо на маленькому ринку для вузької аудиторії. Але усі разом ми є великим сайтом з величезною аудиторією. Завдяки цьому можемо чітко таргетувати її для рекламодавців. У цьому й полягає наша особливість», — зазначає керівниця мережі «Район.in.ua» Наталія Пахайчук.

Цільова аудиторія мережі «Район.in.ua» — люди, які живуть на певній території або вихідці з неї. Основним способом взаємодії з аудиторією в редакції є соцмережі, але також тут проводять і офлайн заходи. Редакція провела медіафорум для аудиторії «Бізнес.Району» у форматі спілкування учасників ринку реклами. Недавно журналісти створили у Facebook групу «Друзі Району», в якій розповідають про життя редакції.

Заробляють у мережі різними способами. Це і реклама від Google AdSense та тизерних мереж, нативна та банерна реклама, грантові можливості. За словами головної редакторки, орієнтація на різні доходи допомагає медіа більш впевнено себе почувати. Зараз Наталія передає досвід роботи гіперлокального медіа харківській мережі «Громада груп». За її словами, вона ділиться тими підходами, які точно працюють в медіа і які варто використовувати.

Досвід «Громада груп»

У Харківській області наприкінці 2019 року — на початку 2020 з’явилась нова мережа гіперлокальних видань «Громада груп». Голова харківського прес-клубу Олександр Швець розповідає, що у цій мережі працюють, перш за все, з роздержавленими газетами. За перші дні 2020 року до мережі приєдналося п’ять роздержавлених газет із п’яти районів Харківської області: Чугуєва, Валки, Куп’янська, Змієва та Борової.

У мережі працюють зі вже діючими редакціями, які мають певний досвід, але не мають достатньо знань для роботи із сайтами. Для редакторів/ок проводять тренінги про те, як наповнювати сайти, як шукати інформацію, якій саме інформації віддавати пріоритет, які мають бути заголовки для онлайн-видань.

На думку Олександра Швеця, для гіперлокального медіа важливо залучати гроші для того, щоб утримувати редакцію. У «Громаді груп» це роблять за допомогою розміщення реклами, PR-матеріалів і оголошень.

Цільова аудиторія мережі — жителі сільської місцевості, міст і сіл районів Харківської області, які мають доступ до інтернету. Сайти мережі пишуть на різноманітну тематику, зокрема про події, які відбуваються «на місцях». Значну увагу в мережі приділяють реформам та їх реалізації в регіонах, особливо територіальній реформі. Протягом першого місяця роботи мережі окремі матеріали за два дні переглядали 150-160 читачів. Редакції районних газет працюють зі своїми читачами вже багато років, тож тепер цей досвід допомагає їм і у взаємодії з користувачами онлайн-платформ. «Я вважаю, що об’єднання і розвиток — єдиний правильний напрямок збереження місцевих ЗМІ. Це дасть можливість зробити місцеві редакції, місцевих журналістів, місцеві ЗМІ більш сучасними», — міркує Олександр Швець.

Досвід сайту міста Слов’янська

Сайт Слов’янська 6262.com.ua створили після звільнення Слов’янська від російських загарбників у 2014 році. За словами його керівника Валерія Гармаша, на той час це мав бути соціальний проєкт, розрахований на один рік та націлений на інформаційну протидію Росії. Однак через рік медіа стало одним із провідних у місті, тож і далі продовжило працювати.

Валерій Гармаш не мав раніше журналістського досвіду. Натомість добре знав, як має працювати бізнес. В цій галузі він почав працювати з 15 років, а першу власну справу він створив на своє 18-річчя. Цей досвід став йому в нагоді для роботи з гіперлокальним медіа. Вже за чотири місяці роботи сайт вийшов на прибутковість.

Заробляти, за словами Валерія, вдається двома способами: за допомогою базових продуктів та відеоконтенту. До базових продуктів редакція відносить спецпроєкти, нативну та банерну рекламу, довідник підприємств, пости в соцмережах, рекламні статті й прес-релізи. Відеоконтент для рекламодавців створює продакшн-студія «Make sense».

Редакція використовує вісім портретів цільової аудиторії, залежно від статі, віку, діяльності та інших чинників. Зараз аудиторія сайту сягає більше 150 тисяч унікальних відвідувачів. На сайті є три основні відділи: редакція, відділ продажів і відділ мультимедіа. Валерій зазначає, що навмисно не читає до публікації матеріали журналістів, аби залишатися неупередженим.

«Завжди намагаємося бути людяними, тому що ми ж про наше, про нас», — говорить керівник сайту Валерій Гармаш.

В чому ж фішка?

Редактор(к)и гіперлокальних ЗМІ сходяться на тому, що такі медіа тісно пов’язані з життям громади. Через якісну інформацію вони сприяють формуванню активного громадянського суспільства. У цьому і є їхня основна фішка.

Людям цікаво почитати про центральні події у великих містах, які впливають на всю країну. Але не менш цікаво їм дізнаватися про те, що відбувається поруч. Аудиторія хоче знати інші історії: про своє місто/село, вулицю, двір. Такі історії люди знаходять саме в гіперлокальних виданнях. У них вони читають про найважливіші щоденні події свого життя.

Наближеність до аудиторії має як свої переваги, так і виклики для гіперлокальних редакцій. З одного боку, це швидка взаємодія і можливість побачити результат своєї роботи «на місці». З іншого — є великий ризик тиску на жруналістів/ок. В малих містечках і селах більшість людей знають одне одного, хто де живе і хто кому родич. У редакціях долають ці виклики двома шляхами: професіоналізмом і співпрацею з журналіст(к)ами інших гіперлокальних медіа.

Розвивайся, співпрацюй, монетизуйся або помри.

Awesome All In GIF by Studio Flox - Find & Share on GIPHY

Авторка: Антоніна Андрійчук