Розбираємо сім книг про сторітелінг, які вчать розповідати історії: в чому їх «фішки» й заради чого їх варто читати (або ні).

Книги та статті, в заголовку яких є слово «сторітелінг», майже зі 100% гарантією збирають більше уваги. Хочете навчитися, як робити сторітелінгову магію? Ми розібрали для вас сім книг за темою. І це буде не огляд в стилі «є книга такого автора, а ще є ось така». Ніт. Наша авторка Антоніна Андрійчук прочитала їх усі й порівняла зміст та переваги кожної з них. 

«Текст-пекс-шмекс» Вільям Зінсер

Книга для тих, хто хоче навчитись писати цікаво і без зайвих слів. Вона не зосереджена саме на сторітелінгу, але точно допоможе вам краще розповісти історію. «Текст-пекс-шмекс» наповнена корисними рішеннями. Бонусом є те, що її так само захопливо читати, як і художню книгу. В ній є конкретні поради, вправи та приклади текстів.

Коли читаєш текст, здається, ніби по той бік — редактор-наставник, який залишає коментарі в гугл-доці і радить, як було би краще. Щоб побачити зайве у своєму тексті, автор радить прийом з дужками. Відокремте в тексті слово, кілька слів або цілі речення, які не виконують жодної функції чи повторюють попередні. Це допоможе проаналізувати написане. У книзі є й інші прийоми щодо стилістики, гумору, використанню техніки, які допоможуть відточити письмо. Автор згадує про сексизм у мові і дає поради, як уникнути його в тексті й не засмічувати все зайвими словами.

Вільям Зінсер наголошує на тому, що текст важливо редагувати. Зручно те, що в книзі є цілі уривки текстів, на яких видно, як саме автор це робить. Перекреслені олівцем слова, нові короткі речення, додавання слів допомагають проаналізувати, як краще редагувати. Майже у кожному розділі книги є приклади поганих і хороших текстів, або один і той самий текст продубльований кілька разів від поганого до варіанту до покращеного.

«Всі крапки над «І»сторією: Сторітелінг для сценаристів, письменників та блогерів» Сергій Гаврилов

Книга заглибить вас у структуру сторітелінгу. Ви отримаєте відповіді на запитання, що таке сторітелінг, які його шари і структура.

Автор книги Сергій Гаврилов — сценарист. Тому й приклади з кіно, герої з відомих фільмів, а структура — сюжетна. Питання про відмінне та спільне в роботі над звичайним текстом і сценарієм дискусійне. Але на початку автор пояснює, що і рекламісти, і журналісти і ті, хто презентують якийсь продукт — сторітелери. У цьому і плюс книги. Вона буде корисна журналіст(к)ам тим, що можна перейняти ідеї і будову сценарної структури.

Аргумент на користь цієї книги — у ній багато завдань. У кожному розділі є трохи теорії, цитати відомих сторітелерів, приклади з фільмів і завдання. В кінці книги є короткі тези та вправи для перевірки структури. Це працює як самоконтроль на запам’ятовування прочитаного. Читаєш, робиш вправи і сам себе перевіряєш.

«Сторітелінг для очей, вух і серця» Марк Лівін

Книга допоможе зрозуміти, в чому ж цінність сторітелінгу. Ви дізнаєтесь про різні підходи, як можна розповідати історії від відомих українських сторітелерів/ок.

На відміну від попередньої книги, тут немає завдань. Також ви не знайдете у ній порад щодо стилю, структури чи редагування. Натомість можна зрозуміти для чого людям історії і на які запитання давати відповідь у тексті. Для початківців допоможе табличка з тим, що будує історію, а що руйнує. Журналіст(к)ам буде корисно почитати розділ про те, як активно слухати. Марк Лівін пояснює, чому це важливо і ділиться вправою, яка допоможе прокачати цю навичку. У групі люди по парах тридцять хвилин розмовляють один з одним. Тоді вони переказують історії з життя одне одного, базуючись на правдивих фактах. Є табличка, яка допоможе розібратись, що допомагає, а що шкодить активному слуханню.

Зручно те, що є згадки на тексти і презентації з QR-кодом. Є чимало розповідей про сторітелінг від відомих українських письменників, рекламістів і журналістів.

«Антипосібник для журналістів»

У книзі є розділ «Сторітелінг для медіа». Журналістка Анастасія Безверха ділиться своїм досвідом написання історій і дає поради, як зробити так, аби історії працювали.

Авторка пояснює, якою має бути хороша історія і під кожне пояснення дає приклад журналістського тексту з QR-кодом. Вона розповідає, яке місце емоцій в історії та як їх правильно передавати. Журналістка звертає увагу на етичний вимір історій і наводить перелік запитань, які під час підготовки матеріалу мають поставити автор(к)и, котрі поважають цінності етичної журналістики. Наприклад: Чи отримав/ла я чітку, усвідомлену та поінформовану згоду на публікацію історії або частини історії від усіх героїв? Чи поінформував/ла я своїх героїв про те, як і коли я буду використовувати їхню історію? Чи вжито всіх заходів для захисту персональних даних, а також  честі та гідності героїв? 

Інші розділи книги також стануть у пригоді тим, хто хоче розповідати історії.

«Як будується оповідання» Майк Йогансен

Хоча у назві йдеться про оповідання, ця книга буде помічна і сторітелер(к)ам. Поради, якими ділиться автор, актуальні й досі.

Оскільки Майк Йогансен писав цю книгу у 20-х, варто сприймати її критично. Він вживає застарілі слова і складні конструкції. Спершу це створює бар’єр, але потім розумієш, що за допомогою цього автор іронізує і між рядками залишає для нас натяки на роздуми про письмо. Майк Йогансен пояснює, якими мають бути стиль і структура тексту. Він аналізує оповідання кількох авторів-класиків. Верстка книги така, що ми можемо легко стежити за аналізом автора.

Цікаво, як Майк Йогансен пише про запитання. На його думку, важливо вміти ставити запитання і заперечувати неправильні формули запитання. 

«Пиши сильно»

«Пиши сильно» — це збірка досвідів різних українських письменників, які викладали у центрі літературної освіти «Litosvita». Цей воркбук допоможе усім, хто хоче виписатися. Можете виконувати завдання, писати або креслити.

У кожному розділі є трохи теорії, поради, як написати історію від відомих письменників і багато завдань. Воркбук охоплює всі важливі нюанси: від теми і композиції до редагування. Для саморедагування сюжету і тексту є дві таблички. Заповнюєте їх — і покращуєте свій текст.

«Звичка писати» Катерина Бабкіна

Книжка-зошит, завдяки якій ви наб’єте руку на розповіданні історій. Вправи, ігри, малюнки — всі завдання націлені на те, аби розвинути ваш креативний підхід до письма.

Книгу-зошит легко заповнювати, бо авторка написала її жваво і з гумором. Ремарки Катерини Бабкіної підштовхують так само весело виконувати завдання. І їх в книзі достатньо, щоб спробувати себе в розповіданні різних історій. А ще авторка ділиться списком з пунктами, як опрацьовувати готовий текст.

Авторка: Антоніна Андрійчук

Читайте також: Як написати та видати свою першу книгу — розповідає журналіст Мстислав Чернов

1 коментар

Comments are closed.