«Вірна копія», «закон вступив у дію», «мною було прийнято рішення» – з цими помилками та канцеляризмами вирішила боротися головна редакторка юридичного видання «Loйер» Яна Собко. Вона створила Телеграм-канал Legal writing, аби допомагати юристам і не тільки писати про право просто та цікаво.
На каналі можна знайти поради, кейси та приклади, від яких може бути «боляче». Але це на користь, бо мета – щоб правові тексти розуміли не лише юристи. Детальніше про Legal writing, юридичну журналістику в Україні та хороші тексти в нашому інтерв’ю.
Розкажіть детальніше про Legal writing, як виник канал?
Все почалося з видання Loйер. Ми пишемо нестандартно, подаємо юридичні новини простою мовою та готуємо корисні статті про і для юристів. А ще у нас на сайті є рубрика «блоги », де правники можуть публікувати свої авторські статті. І от редагуючи уже третій рік тексти юристів, я зрозуміла, що в Україні катастрофічно не вистачає знань, як писати про право просто і цікаво. Вичитуючи матеріали, я згрупувала характерні помилки і вирішила ділитися цими знаннями, вказувати на похибки і давати кейси для їх виправлення. Канал заснований місяць тому й за цей час з’явилось більше тисячі підписників, тож зрозуміло, що запит від аудиторії є.
Чому саме Телеграм ви обрали для поширення такого контенту? Legal writing буде і в інших соцмережах?
Телеграм досить зручний канал комунікації. Новітні медіа можуть здобувати тут аудиторію, тому що він має класний функціонал. Зараз тенденція не до лонгрідів, а до невеликих текстів. Телеграм-канал влаштований так, що ви даєте коротку інформацію. Або ж, у разі необхідності, прикріпляєте лінк до матеріалу, і читач за бажанням перейде на повну публікацію. Зазвичай, вистачає кілька абзаців, щоб пояснити якийсь кейс і дати приклад. Це запит сьогодення. Крім того, Телеграм дає можливість робити гарну верстку тексту, що допомагає акцентувати увагу читачів на ті чи інші моменти.
На даному етапі для Legal writing вистачає Телеграму. Власне з каналу мені приходить гарний фідбек: люди пишуть в особисті повідомлення, просять розбирати кейси, які виникають під час їхньої практики. Я намагаюся їх проаналізувати і виношу це в пости. Таким чином відчуваю дуже тісну взаємодію з аудиторією.
Телеграм чи Фейсбук – де краще та ефективніше працюється?
Фейсбук і Телеграм – це різні алгоритми. Якщо говорити про медіа, то фейсбук у нас працює найкраще. Однак є свої моменти. Наприклад, люди можуть зробити шер (поширення – ред), але не прочитати твою публікацію. Алгоритми телеграму дещо інші: там збирається виключно цільова аудиторія, яка цікавиться тематикою. Тому в цій соцмережі дуже гарна статистика переходів. Якщо, звісно, люди підписалися органічним шляхом. Бо я знаю канали, де підписників багато, а взаємодія невисока. Це, швидше за все, говорить про накрутку та гонитву за цифрами. Мені ж це не потрібно.
Як ви залучаєте підписників та розкручуєте канал?
Я дублюю пости на своїй сторінці у фейсбук, звідки переходить певна кількість аудиторії. Плюс інші люди іноді поширюють мої публікації у своїх соцмережах. Це, зазвичай, працює. Крім того, зараз доволі часто запрошують на лекції про прості юридичні тексти. Це, в першу чергу, пряма взаємодія зі своєю аудиторією. У кінці лекції у своїй презентації я даю лінк на канал. Хто захотів, той підписався. Я проти агресивної реклами. Непогано також працює механізм, коли пишете статтю по темі і в кінці даєте лінк: «Більше можете почитати тут». Щодо промо, то поки я збираю аудиторію природнім шляхом.
Ваш канал – це короткі поради, робота над помилками, влучні меми. Які ще формати можна реалізувати у Телеграм у цій тематиці?
Я для себе вже випрацювала алгоритм роботи. Так, класно підсилюють публікації саме меми, які створюю сама. Також іноді пишу короткий лід і даю лінк на ширшу публікацію. Це теж працює. Ще один варіант – це різного роду опитування. Серед запланованих постів у мене уже є опитування, де я ставлю питання юристам, як ви пишете: законопроект чи законопроєкт. Наприклад, відповіли законопроект, тому наступний пост буде про те, чому, з моїх спостережень, юристи проти вживання слова «законопроєкт », хоча медіа його використовують. Телеграм також можна використовувати у плані інтерактивних інтерв’ю, вести людину по діалогу. В такому випадку, читач може сам інтерактивно запитати щось у потенційного героя. Однак з іншого боку, я не планую багато експериментувати, бо моя мета – ділитися знаннями по суті і спілкуватися зі своєю аудиторією.
Чи думали вже про рекламу чи монетизацію?
Ні, ще зарано. Але свій Телеграм-канал – це хороший кейс для підсилення особистого бренду. Коли тебе запрошують десь виступати, то у списку регалій уже є рядок «Засновниця каналу Legal writing». Так люди вже розуміють, що ти позиціонуєш себе експертом чи експерткою у цій справі. Ведення каналу – гарний репутаційний елемент. Також ми анонсували запуск онлайн-курсу про legal writing. Я розумію, що в каналі зібрана потенційна аудиторія, частина з якої захоче прокачати свої навички.
Наскільки зараз в Україні заповнена ніша юридичних видань? Чи багато їх, яка конкуренція?
Я б не сказала, що ця ніша заповнена. В Україні досить мало юридичних видань. Зі старих титанів можна виділити Ліга.Закон, Юридичну практику, Юридичну газету, Судову-юридичну газету, Закон і Бізнес. Серед молодших – це Loйер, Українське право, Протокол, не так давно з’явився Лігал Хаб. Останнім часом медіа переходять у Телеграм. Навіть невеликі Телеграм-канали можна назвати нішевими медіа. Це зрозуміли деякі юристи і створили персональні «кишенькові» медіа в цій мережі . Наприклад, Юрня, дно і нелогічність; PR для юристів; Блог юриста; Адвокат права тощо.
Медіа зараз повинні підлаштовуватися під потреби і тенденції ринку. Я прибічниця теорії, що якщо «старожили» журналістики не змінять своєї політики до подачі інформації, через деякий час їх перестануть читати. Бо для масового споживача чи молоді їхні підходи застарілі.
Які формати загалом для медіа цікаві та ефективні для висвітлення правової тематики?
Я за те, щоб складні юридичні терміни пояснювати простою мовою. Це звучить легко, але насправді потребує великих зусиль над собою. Є внутрішня боротьба юриста, що ти не можеш подати якийсь термін своїми словами, тому що відступаєш від закону. Однак цінність статті у тому, щоб пояснити простими словами, що написав законодавець, пояснити, з прикладами, через історію. І це працює.
Скоро ми запускаємо новий сайт, адаптований під сучасні потреби користувачів. Будуть подкасти, декілька форматів відео, нові рубрики – ми переформатуємося.
Ви даєте поради саме юристам, як доступно написати текст. А як журналістам, не юристам, написати цікавий текст на правову тематику? Діють ті ж правила?
Журналісти, які працюють над правовою тематикою не завжди до кінця розуміють, про що вони пишуть. Найперша порада – це розібратися у темі. В такому випадку на допомогу можуть прийти правники. Тому журналістам не варто боятися просити юриста пояснити якісь юридичні штуки, які не до кінця зрозумілі.
З іншого боку, юристи розуміють, про що писати, але не можуть це зробити простою мовою. Тому тяжко знайти людей, які можуть легко і цікаво писати на правову тематику.
Які труднощі, окрім канцеляризмів та складних термінів, можуть трапитися при написанні тексту?
Наприклад, важко вмістити у формат все, що ти хочеш написати. Здебільшого, будь-який юридичний кейс можна пояснювати довго, тому важко обрати найважливіше і стисло, зрозуміло про це розповісти, не втративши суть. З цим стикаються і юристи, і журналісти. Іноді я ріжу відічі блоги юристів. У правових новинах також важко сформулювати заголовок, який би зачепив, бо не всі теми є цікавими. Виникає дисонанс – не написати клікабельний заголовок і не відійти від суті, або відійти від суті і написати клікабельний заголовок. Я б все ж радила не відходити від суті, але постаратися зробити гарний заголовок. Якщо не вдається, то варто пропрацювати це з редактором.
Найбільший ваш «біль» під час редагування текстів?
Я плачу, коли бачу 60 тисяч знаків тексту і коли на третьому реченні тобі вже нудно. Біль – це коли ctrl C + ctrl V, коли напихають купу штампів, словесного сміття. Боляче, коли нема прикладів та історій. Юристи зазвичай не вміють говорити звичайною мовою, вони говорять канцеляризмами, ваважаючи це проявом професіоналізму. Важко переконати, що так не треба, тому «Мною було прийнято рішення», «У ВР було зареєстровано» – це найпопулярніші кліше серед юристів.
Топ-3 поради для хорошого тексту від редактора медіа про юриспруденцію.
Моя перша порада – пишіть просто, навіть на складні юридичні теми. Друге – ви маєте бути глибоко в темі, розуміти про що пишете, читач це відчуває. Іноді у правових виданнях юристи можуть легко підловити вас на використанні, наприклад, застарілого законодавства. Так руйнується особистий бренд, ви покажете себе як не кваліфікованого спеціаліста, тому треба добре готуватися. Третє – дотримуйтеся однієї ідеї тексту, структуруйте його. Головне – це чіткість і простота. І наостанок, вміння створювати хороші тексти – це навички, які можна прокачати. Головне, щоб було бажання вчитися.
Авторка: Юлія Довгайчук
