Привіт! Мене звати Яна. Мені 23 роки і я народилася з ВІЛ. У 16 років я заснувала молодіжний рух Тінерджайзер. Він об’єднує більше 300 [трьохсот] підлітків і молодих людей зі всього регіону Східної Європи та Центральної Азії.

Разом ми створюємо світ, де кожен підліток може самореалізуватися. Світ, у якому всі права підлітків і молодих людей не потрібно захищати, тому що їх уже цілком дотримуються.

В цьому матеріалі ви дізнаєтесь всю інформацію про ВІЛ і СНІД. Наразі Україна посідає перше місце в Європі щодо поширення ВІЛ. Основний шлях передавання цього вірусу — гетеросексуальний контакт. На жаль, багато людей не знає про це й не тестується, тому що думає, що його або її це не стосується. 

Тож ми розберемо історію і шляхи передавання ВІЛ. Разом ми розвіємо міфи та поширені стереотипи про ВІЛ. Наприклад: ВІЛ передається через комара? А в Україні є безкоштовне та доступне лікування? 

Історія виникнення цього вірусу 

Дослідники досі не мають єдиної думки щодо появи вірусу. Мені подобається версія, дуже схожа на відому історію про COVID-19. 

Десь 40 років тому в кількох містах Америки до лікарів почали звертатися хворі, яким вони не могли поставити точний діагноз. Звичайні ліки не допомагали цим пацієнтам, і люди почали вмирати. Лікарі та вчені замислилися, чому організми цих людей не можуть чинити опір? 

У 1983 році французький професор Люк Монтаньє довів, що причина цієї хвороби — вірус. Він назвав його ВІЛ — що розшифровується як «вірус імунного дефіциту людини». Вчений пояснив, що причина хвороб цих людей — вірус в організмі, який робить його беззахисним перед будь-якими захворюваннями.

Після цього лікарі почали ретельніше аналізувати нову хворобу, порівнювати і шукати вірус, схожий на ВІЛ. У 1999 році група вчених з Америки зрозуміла, що африканські мавпи шимпанзе мають у крові вірус — ВІО — вірус імунодефіциту мавп в Африці. Потім вірус модифікувався і з’явився у людини — найімовірніше, через вживання м’яса диких тварин. Власне, схожа історія відбулась і з коронавірусом та кажанами. 

ВІЛ і шляхи його передавання

Що ж таке ВІЛ — це вірус імунодефіциту людини, який живе всередині людського організму й атакує клітини, що допомагають нам залишатися здоровими. Людина, в крові якої живе ВІЛ, є ВІЛ-позитивною або, ще кажуть, ВІЛ-інфікованою. Захворювання, яке викликає ВІЛ, називається ВІЛ-інфекцією.

А що ж таке СНІД — це синдром набутого Імунного Дефіциту. Тобто сама по собі це не смертельна хвороба. Це загалом сукупність захворювань, якими людина починає хворіти, коли її імунна система перестає належно працювати. Із розвитком в організмі людини вірус відтворює себе сам і поступово захоплює всю імунну систему. Тому людина більше не здатна протистояти інфекціям. 

Ось наприклад, якщо я не буду приймати ліки від ВІЛ, то моя імунна система уражається настільки, що я можу бути вразлива для багатьох інфекційних хвороб і можу навіть померти від них. Найпоширеніша хвороба ВІЛ-позитивних людей в Україні— туберкульоз. 

ВІЛ і СНІД — це не одне і те ж. Сьогодні люди можуть довго жити із ВІЛ, який не перейде в стадію СНІДу за умови правильного лікування. До того, як з’явилися ліки проти ВІЛ, ВІЛ-позитивні люди швидко хворіли і багато хто вмирав.  

Я щодня приймаю ліки та впевнена, що в мене ніколи не буде СНІДу. 

А як же передається вірус? 

Для початку давайте з’ясуймо, де саме велика концентрація вірусу ВІЛ у тілі. 

  1. кров;
  2. насіннєва рідина — сперма;
  3. вагінальні виділення;
  4. грудне молоко.

А також — решта рідин організму. Але через них неможливо захворіти на ВІЛ, тому що концентрація активного вірусу дуже маленька. Наприклад, ВІЛ можна передати, якщо випити 3 літри сли́ни, та не можливо уявити це. 

Отож, якими способами справді передається ВІЛ? 

  1. Через кров — потрапляння її від  ВІЛ-позитивної особи до здорової людини. Тут мається на увазі як власне кров, так і інші біологічні рідини, що її містять — сперма, виділення піхви, грудне молоко. Найчастіше це відбувається при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, які вже використовували інші особи. Головне щоб були дві відкриті рани.
  2. Статевим шляхом — під час незахищених статевих стосунків, незалежно від того чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.
  3. Від ВІЛ-інфікованої матері до її дитини — під час вагітності, пологів і грудному годуванні. Ризик інфікування зростає під час годування дитини грудьми, важкого перебігу хвороби у матері та складних пологах або внутрішньоутробно. Останній був мій шлях інфікування. 

Дуже важливо розуміти, якими способами ВІЛ не передається:

  • під час спільного користування побутовими речами й посудом;
  • під час роботи в одному приміщенні;
  • у лазні та сауні;
  • під час поцілунків;
  • при обіймах і рукостисканні;
  • при чханні та кашлі;
  • через поручні, дверні ручки, столи, стільці;
  • при укусах комарів чи інших комах.

Антиретровірусна терапія або ліки від ВІЛ

До 2004 року в Україні не було антиретровірусної терапії, яку сьогодні застосовують для лікування від ВІЛ. Моя мама не знала, що робити, адже лікарі казали, що сьогодні все добре, а завтра може статися що завгодно. Я не знала про свій ВІЛ до 10 років і не приймала лікування. 

А коли дізналась і почала лікуватись — у мене вже була стадія СНІДу, хоча я цього не помітила. Однак я часто зверталася до лікарів щодо моїх лімфовузлів, збільшених під вухами. Всі хірурги Києва хотіли мене оперувати. Але цього не сталося завдяки мамі і моєму лікареві, який запевнив її, що мені потрібно приймати ліки від ВІЛ.

Відтоді в мене все налагодилось. Я приймаю ліки вже більше 13 років, і це — справжнє щастя. Раніше ВІЛ-інфіковані люди просто помирали, а зараз можуть повноцінно жити. 

Я почала про це говорити відкрито, тому що мені хотілося показати цю нову реальність, де ВІЛ — це звичайне, а не смертельне захворювання. Сьогодні я безкоштовно беру антиретровірусну терапію у СНІД-центрі та кожні 3 місяці перевіряю свою кров і вірусне навантаження, тобто чи є в мене активний вірус у крові чи ні. Фух, немає) 

Розкрити вам секрет? Якщо немає вірусного навантаження, то людина з ВІЛ може мати здорову дитину. Наприклад, Білорусь, Молдова і Вірменія повністю подолали цей шлях, і в цих країнах ВІЛ тепер не передається від матері до дитини. 

А хочете ще? Якщо у ВІЛ-позитивної людини немає вірусного навантаження, то вона не передає вірус під час сексу. Але навіть якщо презерватив порветься, не варто хвилюватися — можна звернутися до СНІД-центру протягом 72 годин після статевого акту. Попросіть про антиретровірусну терапію, приймайте її 28  днів і вуаля — вірус ВІЛ не перейде до вас.  Але не забувайте про інші інфекції, які передаються статевим шляхом.  

Коли я навчалась у школі, ВІЛ і СНІД пов’язували тільки з людьми, які приймали наркотики, або були геями чи секс-працівницями. На жаль, це досі транслюється у школах. Тому існує уявлення, якщо ти не з цієї групи, то не можеш інфікуватися ВІЛ. Але ж це не так, адже основний шлях передавання ВІЛ — незахищений статевий контакт. 

Тому про цю проблему потрібно говорити не тільки 1 грудня — в Міжнародний день боротьби з ВІЛ. Максимально поширюйте інформацію, тому що ВІЛ-позитивні люди стикаються з дискримінацією повсюди — від медичних працівників і знайомих до оточення загалом. І пам’ятайте: жодна людина не винна в тому, що в неї є ВІЛ. 

Двері зачиняються, наступна станція — ВІЛьне життя.

Авторка: Яна Панфилова 

Зображення: Unsplash

Більше дізнавайтеся в онлайн-курсі «Журналістика толерантності»