Години панельних дискусій, виступи міжнародних та українських спікерів, воркшопи, лекції – саме так минув найбільший медіафестиваль у Східній Європі MezhyhiryaFest 2021.
Фестиваль охопив два потоки – розслідувальний та медіаменеджерський.
The Lede побував на обох і підготував детальні конспекти. Першим публікуємо конспект з розслідувального потоку.
З цього тексту ви дізнаєтесь:
- деталі розслідування про збиття малайзійського боїнга рейсу МН-17
- історію викрадення українського судді Миколи Чауса
- що виявив проєкт про відмивання коштів FinCENFiles
- про інструменти штучного інтелекту в медіа
- про небезпеку технологій
- про майбутнє професії журналіста
Далі – пряма мова спікерів.
Пітер ван Х’юіз з Bellingcat поділився деталями розслідування про збиття літака рейсу МН-17.
Х’юіз: У 2019 році був створений сайт Bananza Media, який мав дискредитувати офіційне розслідування катастрофи боїнга. Сайт публікував багато документів, точніше, їхні фрагменти. Він намагався натякнути, що нідерландська влада щось приховує та неправильно проводить розслідування.
Але гадаю, у них були зловісніші плани. А саме, щоб ніхто з очевидців справи не наважувався говорити.
Пізніше група активістів «Чорне дзеркало» отримала низку документів офіцерів ГРУ (Головне розвідувальне управління Росії – ред.). Активісти не знали, хто це за офіцери, тому звернулися до Bellingcat за консультацією. Через телефонні дані ми дізналися, що журналісти Banaza – проекту, який здавався незалежним – були у тісній співпраці з цими офіцерами та часто їм телефонували.
Чи була ця операція ГРУ успішною?
Як на мене, вона провалилася. Але це не означає, що ГРУ припинила свою роботу. Вони досі підживлюють розслідування збиття боїнга дезінформацією. Belligcat зовсім скоро випустить розслідування на цю тему. А поки перегляньте його першу частину.
Володимир Тхорик з RISE Moldova та Дмитро Реплянчук з українського медіа «Слідство.Інфо» розказали про викрадення Чауса
Тхорик: Технології можуть як зробити президентом, так і привести до біди. Нам же за їх допомоги пощастило знайти тих, хто був дотичний до викрадення судді Чауса.
Реплянчук: Його мали арештувати за отримання хабаря. Але він зник, і ніхто не розумів, куди і як.
У 2020 році нам вдалося з’ясувати, що до незаконного вивезення Чауса з України були причетні високопосадовці, зокрема, з оточення Петра Порошенка, керівництва його охорони, розвідники головного управління розвідки Міноборони та, ймовірно, заступник голови офісу президента Зеленського Андрій Смирнов.
Тхорик: Вивозили його за допомогою двійника, якого ми потім знайшли через фейсбук. Ба більше, цей чоловік навіть сам розказував своїм друзям, що за його паспортом вивозили «молдавського бізнесмена».
Завдяки розвитку технологій, зокрема тому факту, що всі паспорти на кордоні скануються, ми змогли отримати не лише його номер, але й фотографію. А потім ідентифікувати його у соцмережах.
Реплянчук: У нас був великий масив копій різних паспортів. Це були реальні люди з різним бекграундом. Аж раптом ми натрапили на паспорт колишнього міністра часів Януковича Едуарда Ставицького. Перевіривши його дані, з’ясувалося, що такої людини насправді не існує, а паспорт був прикриттям.
Були й інші прізвища, наприклад, розвідник Юрій Коваленко. Ми знайшли його номер, який був підв’язаний під фейсбук, а в телеграмі навіть була його реальна фотографія.
Тхорик: Сьогодні у багатьох розслідуваннях можна використовувати цифрові сліди – наприклад, як це зробили ми. У пригоді стануть відеоспостереження, бази даних, скани та копії паспортів. Технології – це добре, але їх треба використовувати з розумом.
Реплянчук: Можливо, цей кейс стане прикладом для української розвідки, який покаже, що під час спецоперацій треба думати трохи більше та хоча б не підв’язувати телефонні номери під фейсбук.
Українська розслідувачка Тетяна Козирєва розповіла про масштабний проєкт FinCENFiles, у якому взяли участь понад 400 журналістів з 88 країни світу.
Козирєва: Чиновники, кримінальні авторитети та наркоторговці відмивають кошти – це ні для кого не новина. Але нашою знахідкою було те, що великі міжнародні банки допомагають цим особам і великому бізнесу їх відмивати. Серед них Deutsche Bank, Bank of New York Mellon, JPMorgan Chase та інші. Американські регулятори нічого не можуть з цим вдіяти.
Наш проєкт став фіналістом Пулітцерівської премії, оскільки він мав великий вплив:
- впали акції великих міжнародних банків
- змінилось законодавство США – відтепер, офшорні компанії зобов’язані розкривати своїх бенефіціарних власників
- європейські законодавці закликали змінити регулювання банківської системи в ЄС
Чому це важливо?
У даних департаменту казначейства США було багато транзакцій, де одна офшорна компанія передала кошти іншій протягом певного періоду. Навіть саме казначейство не до кінця розуміло, хто кому та що надіслав. А відтепер FinCEN як бюро держказначейства матиме інформацію, як передаються ці кошти.
Важко говорити про відмивання коштів так, щоб достукатися до читача. Це злочин, який робить можливими інші злочини. Ось кілька його наслідків:
- прискорюється економічна нерівність
- виснажуються державні ресурси
- підривається демократія
- дестабілізується нація
Дізнатися більше про проєкт можна тут.
Алекс Сабадан з англійськомовного медіа про медіа The Fix розказав про те, як інструменти штучного інтелекту (ШІ) застосовують у медіа Східної Європи та Латинської Америки.
Cабадан: Існує велика плутанина навколо ШІ. Це пов’язано з тим, як його негативно зображають у різних фільмах та попкультурі.
Штучний інтелект – це широка тема. Під нею ми розуміємо:
- ШІ сам собою
- машинне навчання
- будь-який інструмент для автоматизованого аналізу великого об’єму даних
У зв’язку з цим у суспільстві існують міфи щодо ШІ.
Міф 1. ШІ – це небезпечно, бо багато людей асоціює його з поганим героєм, який хоче зашкодити людству.
У ШІ виділяють три рівні:
- Слабкий – спеціалізується у вузькій сфері, наприклад, лише грає в шахи. Деколи він робить це навіть краще за людину.
- Сильний – має когнітивні здатності як людина.
- Супер – є розумнішим за людину.
Двох останніх кейсів поки що не існує.
Міф 2. ШІ вб’є медіапрофесію
Навпаки ШІ дозволяє не витрачати ресурси на об’ємні задачі з аналізу даних. Якщо у вас є велика кількість текстових чи фото даних і вам потрібно їх обробити, штучний інтелект стане у пригоді.
Міф 3. ШІ – це лише про написання текстів
Наше дослідження медіа у країнах, що розвиваються, показало – інструменти ШІ можуть використовуватися на всіх рівнях створення контенту. Наприклад:
- при підготовці історій чи знахідці важливої інформації за допомогою алгоритмів
- виробництві контенту і переупакування його у різні форми (текст, графічні зображення чи звукові записи)
- дистрибуції у соціальних мережах та продактменеджменті
- управлінні підписками – персональні пропозиції для читачів
- уроки: менеджмент людських ресурсів дуже важливий – оскільки потрібна людина, яка розбирається в темі ШІ
Найпоширеніші проблеми під час пошуку такого спеціаліста:
- знайти молоду людину, натренувати та дати можливість реалізувати себе
- платити їй конкурентку ринкову зарплату
- втримати у себе цю людину
- збільшити привабливість індустрії медіа та створювати атмосферу, що тут круто працювати
- визнавати досягнення таких людей та поважати їхню роботу
У дослідженні зібрані дані медіа з 20 країн Латинської Америки та Східної Європи. За посиланням знайдете практичну інформацію, як ЗМІ на цих ринках використовують штучний інтелект.
Болгарський журналіст-розслідувач Атанас Чобанов розказує про небезпеки пов’язані із використанням технологій
Чобанов: Ми дедалі більше використовуємо телефони та інші прилади – саме через них від нас може витікати будь-яка інформація. Існує низка компанії, які використовують злочинні засоби та слідкують за журналістами-розслідувачами в Євросоюзі. Одна з таких – Circles, розташована в Болгарії, прямо на теренах міністерства інформації.
За допомогою віртуального мобільного оператора, що використовує протокол обміну даними SS7, за вашим телефоном можуть стежити з будь-якої точки світу. Навіть тоді, коли ви про це не здогадуєтесь.
Ще одна подібна компанія Sky Lock може надати інформацію про ваше місцеположення, знаючи лише номер вашого телефону.
Але SS7 є ще небезпечнішою, через неї можна перехоплювати смс-повідомлення, оминаючи двофакторну авторизацію. Одне з міжнародних розслідувань виявило, що за дуже багатьма людьми, особливо опозиційними політиками, стежили в такий спосіб.
Як контрзахист ми можемо не використовувати смартфон. Та хіба це можливо?
Зараз, коли вибухнув скандал навколо компанії Circles, хочеться вірити, що ЄС зробить правильні висновки. Адже ці програми – справжня зброя і її треба заборонити.
П’ять років тому видання Bivol розкрила операції болгарської фірми Circle, що була зареєстрована як віртуальний оператор зв’язку. Компанія займалася спостереженням, підслуховувала дзвінки, перехоплювала текстові повідомлення та телефонні адреси. Почитати про це можна детальніше в розслідуванні Атанаса.
Ян Строжик з OCCRP, Атанас Чабанов з болгарського Bird.bg, Крістіна Бердинських з НВ, Христо Грозєв з Bellingcat та Микола Чернотицький з Суспільного мовлення висловили думки щодо майбутнього журналістики
Строжик: Люди щодня створюють дедалі більше фото та відео – чим більше даних, тим більше для нас, журналістів, історій. Згодом частину технічної роботи писатимуть алгоритми. Але це не цікава робота – тут немає справжньої журналістики й розвитку.
Щодо цікавої: ми маємо бути готовими до змін, де нас не можуть замінити машини. Наприклад, у сторітелінгу, де потрібне відчуття стилю та креативність.
Узагалі в OCCRP ми намагаємося балансувати між старою доброю журналістикою та експертною команду, що обробляє дані.
Ви можете використовувати технології на користь собі, але потрібно завжди пам’ятати про можливі наслідки.
Чабанов: У нас є два підходи в журналістських розслідуваннях: зверху донизу і знизу доверху. У першому випадку ми створюємо історії на основі даних, які нам дає наше джерело. У другому – ми працюємо з даними, коли джерела чи підказок немає, та намагаємося знайти якісь патерни.
Ми маємо просувати відкриття даних, щоб мати доступ до різних реєстрів. Водночас ми не хочемо платити за дані про публічну інформацію, адже державі це нічого не коштує. Як аргумент ми можемо казати, що отримувати ці дані – наша робота.
Грозєв: Я хочу підкреслити потребу у базовій грамотності щодо програмування. Це важливо не лише тому, що ви маєте вміти щось автоматизувати – подекуди нам просто потрібно експериментувати.
Наприклад, ви хочете перевірити якусь концепцію щодо процесу обробки даних. Набагато швидше буде, якщо ви самі вмієте програмувати на Python, PHP чи просто знаєте, як писати макроси. Якщо ваша концепція підтвердиться, ви передасте її далі айтішнику.
На щастя, зараз існує багато засобів для програмування. Їх можна знайти, наприклад, на сайті OCCRP. Також безліч автоматизованих інструментів для роботи з відкритими джерелами пропонує Bellingcat.
Тому поки що нам, журналістам, не потрібно вчитися програмувати. Хоча насправді для освоєння основ потрібно лише пару тижнів. Я впевнений, що за кілька років, ними будуть володіти всі в нашій професії.
Бердинських: Я особисто використовую не багато технологій. Але впевнена, що кожний новий діджитал-інструмент відкриває нові можливості, коли ви робите розслідування чи політичний репортаж.
Я вірю – сила людського фактора не зміниться. Допоки люди не перетворяться на роботів, журналісти будуть поєднувати можливості як людські, так і технічні.
І таки думаю, що скоріше піду на пенсію, ніж навчуся програмувати. До того часу ще не вимруть традиційні медіа і мені вистачить побути олдскульним журналістом. Але ті, хто лише зараз починає працювати, їм, гадаю, вже пора опановувати програмування.
Чернотицький: Я знаю декілька великих фінансових установ в Україні, де топкерівництво змусили вчити Python, щоб вони могли написати елементарний код. За 10 років це буде мастхев.
Я допускаю, що технології будуть розвиватися надалі. Але ми маємо розуміти, що в процесі цього розвитку вони мають замінити рутинну роботу, а не ухвалення рішень чи емоції. І за 10-20 років таких інструментів буде багато.
Тому я бачу серйозний виклик у знеціненні впливу тих медіа, які мають місію і дотримуються стандартів. Тоді як фейсбук, наприклад, прирівнює голос ноунейма до голосу експерта. У майбутньому це буде викликом для всіх.
Незабаром чекайте на другий конспект з фестивалю, який охопить виступи з менеджерського потоку.
Авторка: Владислава Савкова
