Довгі ролики, заголовки та картинки: «Полтавське телебачення» ділиться досвідом про те, як вивчити «матчасть» про роботу YouTube і наростити аудиторію на цій платформі.
Організація MDF запустила «Екстрений фонд порятунку українських регіональних медіа», націлений на допомогу незалежним редакціям у час війни. Зараз проєкт у самому розпалі: триває активний процес фінансування, навчання та допомоги учасникам 2 і 3 хвилі набору. На днях MDF оголосила про набір на 4 хвилю, де буде відразу 20 медіа-учасників з усієї України.
«Полтавське телебачення» ptv.ua — один з перших учасників цього проєкту. Леонід Авраменко — Head of SMM ptv.ua, який долучився у проєкт за напрямом «Дистрибуція».
Спеціально для The Lede Леонід розповідає про те, як «Полтавське телебачення» знайшли себе на Youtube, з якими складнощами зіштовхнулись і як змогли в десятки разів збільшити перегляди.
Далі пряма мова Леоніда Авраменко.
Facebook чи Youtube? Сюжети чи прямі ефіри?
У 2021 році ми переважно працювали з Facebook. Нас приваблювало, що наші відеосюжети набирали десятки, а часто навіть сотні тисяч переглядів. Youtube для нас був чимось додатковим, архівом для відео по 40 переглядів на ролик.
Ситуація почала змінюватися з грудня 2021 — я поговорив з редакторкою ньюзруму Катериною і в нас виникла ідея ставити картинки з написами на відео, які ми викладаємо в Youtube. Я пішов далі й прочитав про основні інструменти просування в Youtube: картинку, заголовок і додаткову інформацію — теги, опис, закріплений коментар тощо.
«Вже потім, на тренінгах від Media Development Foundation я підсилив свої знання і зрозумів, що все робив правильно. На лекції по Youtube від Анастасії Бореми я отримав корисні поради по оформленню Youtube-каналу, роботі з заголовками і картинками, по розміщенню тексту на картинках. Також я краще зрозумів як працюють алгоритми Youtube і затвердив свою теорію, що на цій платформі довгі відео краще заходять.»
За грудень я вивчив всю матчастину і впровадив картинки з написами, почав ретельно працювати із заголовками: у нас журналіст як правило робив один відеоматеріал вдень «під ключ»: зранку обирав тему, виїздив з оператором, під вечір монтував з монтажером. На 19:00 давав у новини готовий матеріал, який затвердив редактор. Це класика. Тож я вирішив: якщо журналіст працює з матеріалом весь день, в кінці роботи він має дати клікабельний заголовок і короткий напис на картинку.
Крім того, у нас була годинна вечірня програма о 20:00, яку ми запускали в прямому ефірі. На Facebook вона набирала 10 тисяч, на Youtube – 50 переглядів.
Читайте також: Тікати від російських бомб та боротися з Facebook — непрошені проблеми українських журналістів
Здавалося, що сюжети кращий формат, ніж годинний прямий ефір. Єдина перевага останнього була в тому, що це була година нашого контенту, яка робилася з меншими затратами, ніж 20 хвилинний випуск новин. До прикладу: над 15-20 хвилинами новин працювала втричі, а то й в чотири рази більша команда, ніж над годинним ефіром.
Отож, станом на грудень 2021 ми мали: випуск новин 15-20 хвилин, який ставили окремо, і сюжети, які теж викладали по одному. Так роблять наші колеги, зокрема команда ТСН, яка випускає на Youtube цілий випуск новин, а далі публікує з цього випуску окремі сюжети.
Мали годинний прямий ефір і до всього щодня випускали прогноз погоди на 2 хвилини — він набирав на Youtube найбільше. Іноді його могли переглянути понад тисяча унікальних глядачів.
Маючи все це, ми почали ставити стоп-кадри і, як тоді мені здавалося, клікабельні заголовки. Головну суть виносили в заголовок. Якщо сюжет про вбивство — на заголовку вбивство, про дітей — діти, про корупцію — корупція.
Читайте також: «Кожен матеріал — допомога людям, що постраждали», — як розповідати історії під час війни
Здавалося б все просто…. але результатів не принесло. Ми, звичайно, виросли станом на січень 2022 року — з в середньому 50 переглядів на відео до 300-400. Але це був не сильний показник. Найкраще, що ми отримали тоді — це 900-1000 переглядів на 15-20 хвилинному випуску новин в середньому.
Це було дуже дрібно, здавалося чимось не постійним. Іноді сюжети навіть провалювалися нижче 100 переглядів.
Я довго думав що можна зробити й після двох місяців пошуку здавалося, що, мабуть, таки Youtube нам не вдасться розкачати. Тим часом на Facebook у нас стабільно з’являлися двохвилинні сюжети-мільйонники. Це навіть були не ролики caption-video, а просто відео з начиткою — класичний сюжет.
Від 100 переглядів до 15 000
Перелом стався на початку лютого: мені декілька тижнів довелося попрацювати редактором годинного ефіру. Спочатку все було як і раніше: 100-150 переглядів, але вже на першому тижні я поставив кілька інтригуючих картинок на політичні теми й ми отримали перші 15 тисяч переглядів на Youtube в цьому форматі. Коли я попрацював ще тиждень, то ми кілька разів отримали від 5 і 10 тисяч переглядів на відео.
Важливо:
| Я зрозумів, що в прямих ефірах важливу роль грають перші 10 хвилин (коли підключаються підписники) і особливу роль — наступні 10 хвилин (тоді підключаються масово ті, хто не підписаний на нас, Youtube саме в цей час рекомендує ефір найбільше). Тож саме в цей час ведучий має бути бадьорий і розкривати ту тему, заради якої прийшов глядач. Після 20 хвилин ефіру як правило ріст стає повільніший і легко розгубити глядачів. |
Стратегія була посилювати те, що знаємо, і подолати наш середній бар’єр в 500 одночасних переглядів. Коли ефір закінчувався, це давало від 5 до 15 тисяч на відео.
Повномасштабне вторгнення та нові можливості
Несподівано почалася широкомасштабна війна, і тут ми отримали реальний шанс: колективним голосуванням 24 лютого зранку ми вирішили відмовитися від створення коротких сюжетів і почати робити три прямих ефіри в день.
Читайте також: Втома від переживань: як медійникам тримати себе в ресурсі під час війни
Це дало відразу гарні показники: тематика + регулярність (ми виходили по 3 ефіри без вихідних) + довжина контенту – 1 година. Youtube любить довгі відео. Попередні знання про роботу із заголовками й віжуалами допомогли, і найближчий місяць ми майже не мали відео менше 100 000 переглядів. Почали робити по 4 ефіри вдень і посилились.
Тоді ж я зрозумів, що ми робили все не так: оцінив місцевих конкурентів, які попри війну зовсім не поміняли стратегію: робили випуск новин, заливали нарізані сюжети і отримували по 50 переглядів. А згадавши кейс ТСН слід взяти до уваги: вони дуже популярне і відоме медіа, але навіть в них така стратегія до лютого давала в середньому 10-20 тисяч переглядів, і це для їхнього масштабу мало. Що вже казати про регіональні медіа…
Мені стало зрозуміло, що ставка на регіональне може зіграти лише якщо давати унікальний контент: розслідування, робота з інформаторами. Потрібна ставка на сильну редактуру і зв’язки. У Полтаві є одне таке видання, його цитують великі ЗМІ й іноді радники президента — ІВ Полтавщина. Нам же легше вдалося конкурувати на всеукраїнському рівні за рахунок того, що ми добре «підсіли» на тему прямих ефірів і постійно виходимо 4 рази на день в один і той же час. Даємо YouTube 4 години унікального контенту за день.
Окремо по кількості ефірів: ми кілька разів поверталися до формату 3 ефіри на день, але він був менш ефективний, як математично, так і в цілому, і це сприяло відтоку спонсорів з YouTube.
Повернулися до 4 ефірів. Маючи достатнє фінансування ми могли б знайти ще кілька ведучих і перейти на формат 5-6 ефірів. Важливо, щоб при цьому не робити один довгий марафон, адже якщо подивитися по конкурентах, то ми бачимо, що вони не ефективні, бо не мають достатньо гнучкості в заголовках і віжуалах. В ідеалі робити щогодини новий ефір — з паузою в годину. З нашим підходом це б дозволило збільшити перегляди та аудиторію в кілька разів.
Описаний вище абзац — це стратегія довгострокового росту, вона є унікальною і дієвою, якщо дивитися з нашого досвіду і попередніх результатів. Все найгеніальніше є простим. При цьому прямі ефіри не програли по переглядах коротким сюжетам на Facebook: наші показники навіть стали вищими, зараз ми розкачали дві Facebook сторінки по 80 тисяч підписників і 35 тисяч. І хоча більша сторінка зараз під тіньовим баном через нашу помилку, друга сторінка показує активний та стабільний приріст аудиторії.
Читайте також: Як запустити та монетизувати YouTube канал — складаємо стратегію
Наші прямі ефіри на Facebook набирають тисячі лайків і сотні тисяч переглядів — при цьому ми підсилюємо їх короткими нарізками з тих же ефірів по 3-5 хвилин, у Facebook вони показують такі ж результати. Утім, слід зауважити, що сюжети, короткі нарізки з ефірів на Youtube показують у нас набагато нижчі результати: не більше 5 тисяч переглядів.
Саме тому я вирішив не ряснити різними видами контенту, а конкретно перепрофілювати Youtube канал на прямі ефіри. Якщо знадобиться — під короткі відео ми будемо використовувати другу сторінку. Мене підштовхнули до цієї думки конкуренти: наприклад, канал апостроф TV — вони публікують багато відео, деякі набирають всього кілька тисяч і лише рідко вистрілюють, деякі по кілька сотень тисяч. Цікавий приклад каналу skrypin.ua, який теж раніше заливав все: синхрони, відео без звуку, відео президента — це було і до війни… Але в якийсь момент переформатувався і пішов у нашу нішу прямих ефірів, які згодом перекочували в окремий канал Ukrainian Media Network, де тепер виходить 4-5 ефірів на день.
При цьому в нашій роботі найголовніше це команда — ведучі, редактор, оператори підхопили мій задум і доклали всіх зусиль для його реалізації. Звичайно, у мене нічого б не вийшло без них, наші Youtube перемоги — це перемоги перш за все злагодженої роботи команди.
Ми аналізуємо наші результати і формуємо статистику: які ефіри були краще і чому, розбираємо детально ефіри і теми. Неефективне прибираємо, ефективне — лишаємо.
Кожен ведучий прямого ефіру створює свій образ — емоційний, аналітичний чи може чуттєвий. Кожен ведучий має свою аудиторію, яка звикла до нього і чекає в ефірі.
Все, чого ми досягли, це виключно командна робота, тому я дякую колегами за роботу і підтримку моїх ідей. Натомість я завжди підтримую їх, адже ми як одна велика родина.
Ніша прямих ефірів на YouTube ще не освоєна повністю і в ній же простір для росту, як для нас, наших конкурентів, так і нових користувачів. Підозрюю, що формати відео коротше 10 хвилин поступово ослабнуть ще більше, так як YouTube робить ставку на довгі ролики, щоб довше утримувати людей. Звичайно, за винятком каналів які, роблять ставку на YouTube shorts, але цей формат — це вже зовсім інша історія.
Про «Екстрений фонд порятунку українських регіональних медіа»
Завдяки тренінгам у межах проєкту «Екстрений фонд порятунку українських регіональних медіа» ми підключили спонсорство — наразі маємо пару десятків людей, які щомісяця спонсорують наш телеканал через YouTube. Також змогли підключити функцію «суперчату» — коли люди за гроші можуть закріплювати свої повідомлення у нашому чаті. Таким чином ми змогли почати збирати спільноту людей навколо нашого телеканалу і бажаючих спонсорів додали у телеграм-чат з нашими ведучими.
Підсумки
Ми досягли певних результатів, зараз аналізуємо помилки й плануємо масштабуватися. За 1-2 роки ми маємо стати великою всеукраїнською студією, яка мовить в форматі наживо з годинними перервами вдень і, можливо, вночі.
Це дуже оптимістичний прогноз, але з іншого боку цілком реальний, якщо уявити як ми масштабували аудиторію нашого відеоконтенту за останні півроку й вийшли на всеукраїнську аудиторію.
Автор: Леонід Авраменко
Редагування: Вадим Дідик
Зображення: «Полтавське телебачення»
