Ексредакторка сайту Громадського Анастасія Коріновська поділилась із The Lede підходом до роботи з новинами, які виходять у них на сайті.
Анастасія навчалася на факультеті журналістики в Дніпропетровському національному університеті, в Дніпрі вела щоденне ранкове шоу в прямому ефірі, під час Майдану переїхала до Києва, працювала на радіо, згодом потрапила на Громадське, де спочатку була редакторкою стрічки, а потім почала керувати сайтом і координувати відділ соцмереж.
«”Останні новини”, або стрічка новин, є основним джерелом трафіку. Ми змагаємось за те, щоб першими дати breaking news і таким чином привести нових читачів. Нас знають як медіа, яке розповість усе, якщо сталось щось надзвичайне», – каже Анастасія.
Найкращі новини – ексклюзивні
Ми створюємо свої унікальні історії та проекти. Новини та історії виконують дві різні функції: новини приводять, а історії затримують читача. Редактори сайту створюють контент, але стрічка новин не існує окремо від решти журналістів: найкращі новини – власні ексклюзивні новини. Новини стають історіями, а історії дають новини.
Новини мають відповідати на 5 запитань
Структура завжди однакова, різниця тільки в обсягах: це може бути коротка замітка, а може бути розгорнута новина із кількома позиціями сторін та великим бекґраундом.
Класична структура новини така:
- Заголовок
- Лід
- Джерело
- Тіло новини: пояснення, цитати, контекст
- Бекґраунд
Всі новини формуються у вигляді так званої перевернутої піраміди, коли найголовніше – на початку, а далі йдуть всі інші деталі. Новини відповідають на 5 запитань: хто, що, де, коли, як. Ще є запитання «Чому?», але відповідь на нього у новині не обов’язкова. Класно, коли вона є, але якщо довго шукати відповідь на питання «Чому щось сталося?», то новина перестане бути новиною.
5 етапів, які проходить кожен редактор стрічки новин перед публікацією
1. Пошук і перевірка: ми маємо бути впевнені, що інформація правдива. Тому перше, що робить редактор, коли знаходить новину – перевіряє джерела.
2. Повнота інформації: редактор збирає контекст та за необхідності – позицію другої сторони. Крім всього, додає бекґраунд, аби у читача було відчуття, що він усе зрозумів.
3. Написання новини: це може бути ексклюзив або рерайт. У будь-якому разі, редактор на цьому етапі пише текст, дотримуючись інформаційного стилю.
4. Фактчекінг, верифікація і редагування: відсікаємо зайве, перевіряємо цифри, дати, терміни і цитати.
5. Додавання фото, відео, постів із соцмереж, публікація і розповсюдження в соцмережі (або передаємо команді соцмереж).
Читайте також: Як робити відеосюжети на карантині — розповідає Андрій Діхтяренко, «Радіо Свобода»
Відсутність балансу робить новину поганою
Поганою новину робить відсутність балансу в усіх сенсах: новина однобока, перевантажена зайвими словами, фактами, надто велика (більше сторінки) чи надто мала (5 і менше рядків. Чому це погано для SEO ми раніше писали тут). Погано, коли новина не вичитана, коли відсутня логіка, немає контексту, натомість у читача залишається питання «Навіщо я це прочитав?».
В залежності від видання, стиль подачі інформації може відрізнятися, але коли є повага до читача та здоровий глузд, то на таку стрічку новин можна підписатися.
Хороший заголовок має містити ключові слова, які люди гуглили б
Заголовок може бути або на 40 символів, або довгий, в залежності від стилю видання. Головне – прописати ключові слова в заголовку так, як люди, і ви самі, їх гуглили б.
Фото з Google не підходить — це крадіжка
Ми не крадемо фото. На Громадському ми купуємо їх в двох агенціях: УНІАН та ЕРА. Кожне медіа, яке поважає себе і людей, має працювати з агентствами. «Фото з Google» не підходить, красти – це погано. Сподіваюсь, що всі українські медіа колись це зрозуміють.
Ми визнаємо свої помилки
Ми маємо бути відвертими, визнавати свої помилки, заохочувати культуру готовності навчатися з цих помилок. Ми маємо розуміти, чи порушили стандарт, який і за що саме вибачаємось (вони можуть публікувати оновлення та вибачення як в самій новині, в якій була помилка, так і окремою публікацією, й потім додавати на неї лінк всюди, де потрібно. Це ефективно і з точки зору трафіку, – ред.).
Що я порадила б собі на початку своєї роботи в медіа?
«Веди і оновлюй свою базу контактів».
На початку кар’єри я губила багато контактів, соромилась телефонувати. Це велика помилка. Треба постійно вести і оновлювати свою базу: це дає можливість швидко отримувати ексклюзивні коментарі. А це означає, що ваші новини будуть цитувати і поширювати. Що ще треба для щастя новинаря?
Наша головна валюта – цитованість
Громадське відносно невелике медіа – щодня нас дивляться близько 300 тисяч людей, а сайт – близько 1,5 млн за місяць. Наша головна валюта – цитованість. А також вплив на індивідуальному рівні: коли історія знаходить практичне вирішення проблеми.
Наприклад, до такого впливу можна віднести історію, коли керівництво одного готелю вирішило не піднімати ціну на проживання за чотири дні до фіналу Ліги чемпіонів – з 600 гривень до 15 тисяч гривень. Публікація Громадського про них вплинула на це рішення.
Ми відстежуємо, яким чином впливаємо на зміни завдяки інформації, яку публікуємо. Місія нашого медіа в тому, щоб забезпечувати людей інформацією, яка допомагатиме їм ухвалювати позитивні рішення для себе та свого оточення майбутнього.
Авторка: Ірина Гоюк
