Дванадцять лайфхаків про те, як зняти репортаж з акції протесту: де стояти, що знімати та як зробити свого більд-редактора щасливим. 

Про автора: Віталій Носач — фотокореспондент видання «РБК-Україна». До цього працював у фотосервісі «Украфото». Має більше 7 років професійного досвіду в фото та відеозйомці. Випускник фотошколи Bird in Flight.

***

Мій редактор казав: «фотокореспондент, який прийшов вчасно — запізнився». Раджу приходити на подію за 15-30 хвилин до часу, зазначеного в анонсі. По-перше, перед початком акції можливі сутички з поліцією — якщо правоохоронці не дозволять проводити мітинг або не пускатимуть до місця його проведення. По-друге, іноді організатори розпочинають акцію раніше анонсованого часу. По-третє, мати кілька знімків підготовки до акції корисно, в разі якщо сама акція вийшла «тухлою» і знімати було особливо нічого.

Обов’язково зняти якомога більш загальний план — це документальне підтвердження для читачів кількості людей на акції. І більд-редактори люблять ставити такі знімки як основну фотографію до публікацій. Здебільшого чим вище точка зйомки, тим кращим вийде такий знімок. 

Основа репортажу з акції протесту — знімки людей з плакатами. Плакати і написи на них дають зрозуміти глядачам які були вимоги в учасників. Під час акції люди починають скандувати свої вимоги або кричати щось на кшталт «Ганьба!». У цей момент варто по максимуму знімати людей з плакатами. Людина, що кричить з плакатом в руках виглядає краще, ніж просто людина з плакатом.

Автор фото: Віталій Носач

Гучні крики, зазвичай, є провісниками насильства. Варто прислухатися до того, де більше шуму, і бути там, де найголосніше кричать.

Коли протестувальники йдуть маршем або колоною, найактивніші і найяскравіші персонажі йдуть попереду. У хвості колони ловити нічого.

Що б не відбувалося навколо, якщо почалося насильство — потрібно бути біля нього і знімати його. Бійка (якщо вона трапилася) — найважливіша частина акції. Якщо триматися подалі від бійки, ти, звичайно, будеш цілий, але і знімки вийдуть посередні.

Не влазь в кадр колегам і вони не влізуть в кадр тобі. Звичайно, буває колеги в запалі зйомки не помічають і псують тобі знімок. Але, як правило, досить ввічливого прохання цього не робити і перешкода буде усунена. Якщо в тебе немає ширококутного об’єктива — готуйся до чужих «ширіків» у себе в кадрі.

У репортажі потрібно мати хоча б кілька знімків в яких є «адресність». Якщо знімаєш акцію під Радою – зніми так, щоб було видно і протестувальників, і Раду.

Автор фото: Віталій Носач

У холодну пору року теплий одяг важливий не менше, ніж камера. Найважливіша частина гардеробу — рукавиці. Замерзлі пальці втрачають чутливість і працювати стає неможливо.

Знімки повинні бути різкими, з рівним горизонтом, при цьому правильно експоновані і з правильним балансом білого. Навчіться знімати дотримуючись цих чотирьох критеріїв. Це все можна виправити при пост обробці (крім різкості), але ніхто в редакції (включаючи більд-редакторів) цим заморочуватися не буде. Тож якщо знімок потребує доопрацювання, робіть це самостійно в камері або на телефоні. Найкращі програми для обробки знімків на телефоні: Photoshop express, Lightroom, Google Фото. У кожної з них є свої переваги і недоліки й це тема для окремого тексту.

Автор фото: Віталій Носач

Новина про те, що проходить акція, виходить під час акції. Потрібно вміти зняти десяток хороших знімків за 10-15 хв і відразу відправити їх до редакції. Якщо знімаєш на телефон, то проблем з відправкою немає. Якщо знімаєш на камеру — навчися швидко відбирати і пересилати знімки до редакції. Швидко — це за кілька хвилин. В мене, наприклад, такий алгоритм: скинути знімки з камери на смартфон через додаток Camera Connect, обробити їх в Lightroom і переслати в редакцію через Telegram. Важливий момент: надсилати їх не як зображення, а як файл. Telegram стискає зображення, особливо, якщо інтернет працює повільно. Таким чином втрачається якість знімків.  

Автор: Віталій Носач

Автор фото на обкладинці: Олександр Хоменко