додому Менеджмент Як використовувати дизайн-мислення в медіа? — пояснює Марія Фронощук, Platfor.ma

Як використовувати дизайн-мислення в медіа? — пояснює Марія Фронощук, Platfor.ma

0

Що таке дизайн-мислення та як медіа можуть застосувати його в своїх редакціях? Коротко та максимально просто пояснює Марія Фронощук, співзасновниця та директорка креативної лабораторії Platformagic, що видає інтернет-журнал Platfor.ma.

Що таке дизайн-мислення?

Оскільки люди сприймають світ через мову, то пояснення, що таке дизайн-мислення, мабуть, варто почати зі слова «дизайн» взагалі. Йде воно з латини та в англійській мові сьогодні означає як результат створення чогось (наприклад, готовий дизайн), так і процес і спосіб цього створення (це «здизайнено», влаштоване таким чином). Тобто, явно не лише якусь графіку чи оформлення інтер’єру, як це слово часто використовують в українській мові.

Дизайн-мислення (design thinking) — це один із методів командної роботи для вирішення проблем. Він базується на загальному та глибокому понятті людиноцентричного дизайну (human-centered design), що має на меті спочатку зрозуміти сутність проблеми та потреби людей, що від цієї проблеми потерпають, а тільки потім поступово створити рішення та впровадити його.

Як влаштований сам процес?

Цей підхід може виглядати як простий здоровий глузд — мовляв, хіба можна діяти інакше? Але часто в житті все влаштоване навпаки. Наприклад, перше, що ми робимо, намагаючись вирішити якусь проблему — це пропонуємо рішення. Причому одразу і бажано одне ідеальне. Далі ми витрачаємо купу часу, зусиль та грошей, аби втілити це рішення. А потім отримуємо щось готове, що цілком вірогідно взагалі є не рішенням, а лише варіацією на тему.

Методики, на кшталт дизайн-мислення, допомагають внести корективи у кожен із цих типових етапів. Початок — це завжди стадія дослідження контексту проблеми та людей, в яких ця проблема є. Після цього — розуміння першопричини проблеми. Лише на наступному етапі — вигадування якомога більше (хоч тисячі) можливих ідей для рішення першопричини проблеми та вибір найбільш життєздатних. Далі — стадія першого прототипу, на який ідея отримує «тіло». І умовно останній крок — тест цього прототипу рішення на людях, що мають проблему, яку ми взялися вирішувати. Слово «умовний» у попередньому реченні невипадкове — адже побачивши, як ваш прототип працює на практиці, та отримавши зворотній зв’язок від цільової групи людей, може виявитися, що рішення треба змінювати або навіть повертатися на стадію дослідження та проходити всі етапи ще раз.

Авжеж, це набагато важче за звичний процес, але працює так само, як лікування хвороби: ви або боретеся з симптомами, або намагаєтеся розібратися, що їх провокує, та позбавитися першопричини.

Навіщо дизайн-мислення медійникам?

Людиноцентричний спосіб мислення корисний всім і всюди, медійники — тут не є винятком. Вигадуючи теми або формати, редакції інколи можуть взагалі не думати про те, як готовий контентний продукт буде обслуговувати їхню цільову аудиторію. Більше того, мало хто з медіа може розказати про свою цільову аудиторію більше за те, що вони — мешканці великих міст, 21–35 та користуються інтернетом. Куди там розуміти проблеми, з якими ці люди стикаються або потреби, які в них не закриті, коли ти їх буквально не знаєш і не здатен хоч би поділити на сегменти.

За допомогою методів типу дизайн-мислення можна не тільки опублікувати важливий текст, створити крутий спецпроект, а перезапустити роботу всього медіа, налаштувавши його на ціль не просто продукувати контент, а вирішувати проблеми людей.

З чого б ви порадили почати знайомство з дизайн-мисленням новачкам? Які ресурси варто почитати?

Ресурсів дуже багато, більшість із них корисні, можна просто гуглити, включивши фільтр «критичне мислення». Однак варто пам’ятати, що методи, як дизайн-мислення, пізнаються лише на практиці: якщо ви прочитаєте купу гідів, але не будете втілювати все це, то користі не буде.

Короткий перелік ресурсів, які ви можете почитати: