Соцмережі все частіше стають джерелом новин у мейнстрим-медіа. Фейсбук міністрів, депутатів, чиновників – одне з головних джерел контенту. Однак ефективність таких новин ставиш під сумнів, коли один пост «розтягують» майже всі медіа.
Інформація втрачає унікальність та сенсаційність, якщо активний юзер соцмереж уже сам прочитав джерело. Та все ж медіа продовжують републікувати статичні пости з Facebook. Згідно з дослідженням ІМІ, 11, 5% онлайн медіа у східних та південних регіонах України використовують соцмережі як джерело інформації. Лише прес-релізи випереджають їх за популярністю – їх використовує 41% онлайн медіа. Тобто, це статична інформація, яка не потребує довгої пошукової роботи від журналіста.
Інше дослідження ІМІ, яке охоплює всю Україну, показує навіть більшу цифру: 23,3% новин в онлайн-медіа написано на основі соцмереж. На період проведення дослідження, найпопулярнішим був телеграм-канал Прем’єр-міністра Олексія Гончарука. Й ще 19,2% припадає на прес-служби.
Навіщо ж медіа такі новини? Ми запитали в редакторів різних видань.
Андрій Петринський, випусковий редактор сайту «Тиждень.ua»:
«По-перше, публікувати повідомлення чиновників, міністерств чи організацій у соціальних мережах – це значить користуватися першоджерелом. Ще кілька років тому першоджерелом у таких випадках слугували тільки офіційні сайти, або прес-релізи.
Унікальність таких новин невелика, адже їх джерело доступне всім користувачам соцмереж. Більша унікальність у новин створених на інформації, отриманій від експертів, чиновників та політиків у телефонному режимі. Також висока унікальність у новин, які написані на основі інформації з відповідей на офіційні запити.
Поняття ефективності у випадку републікації посту із Facebook можна розглядати з точки зору того, скільки переглядів зібрала новина і скільки інших видань передрукували цю новину з вашого сайту.
У першому випадку ефективність може бути високою, адже якщо інформація узята з соцмережі і опублікована у вигляді новини оперативно, тоді є шанси, що її почитають більше. У другому випадку – абсолютно неефективно, адже інші видання візьмуть цю інформацію з першоджерела, скажімо з Facebook».
Антон Світличний, головний редактор сайту Факти ICTV:
«Найчастіше медіа використовують для републікації такі пости експертів, які несуть нову, нікому не відому до цього інформацію. Унікальні цифри, інсайти, своя точка зору на актуальні та подієві процеси, які цікаві українському суспільству тут і зараз.
Але не всі українці з проактивною позицією, які цікавляться життям і політичною складовою своєї країни, мають можливість витрачати більше 2-3 годин щодня на те, щоби моніторити стрічку Facebook або Twitter й отримувати оперативну інформацію з них. Для цього й існують ЗМІ, які у великому соціально-інформаційному потоці знаходять саме ту інформацію, яка може бути корисна і цікава читачам.
Крім того, багато людей, які цікавляться життям України, користуються новинними агрегатами або пошуковиками, що не дає можливості вишукувати подібну інформацію в соціальних мережах.
У випадку, коли в медіа повторюється взята із Facebook інформація, важливі відразу кілька аспектів — зіграти на випередження, дати новину першими. Друге — це розвинути тему, якщо вона дійсно цікава твоєму читачеві. Наприклад, написати аналітичний матеріал, взяти коментарі у експертів, зняти відео, записати блог тощо».
Вікторія Бега, редакторка сайту hromadske:
«Я не вважаю поганим явищем, що пости у соцмережах стали одним із джерел для отримання інформації, частково замінивши брифінги, пресконференції та інші подібні речі. Публікації в соцмережах – це про швидкість донесення інформація, доступність та охоплення. Безумовно, бездумне відтворення у медіа постів чиновників із Facebook не несе жодної цінності, тож завдання редактора стрічки новин полягає у тому, щоб перевірити фактаж, викладений у тому чи іншому пості, показати читачу контекст, пояснити, чому це важливо і написати новину з дотриманням усіх стандартів, тобто з повнотою викладу, об’єктивністю тощо. Для цього якраз і доводиться звертатися за додатковими коментарями, що є абсолютно звичною практикою на hromadske.
Власне, ці коментарі й створюють додану вартість та унікальність новини. Крім того, звісно ж, важливо, аби редактор стрічки умів відрізняти справді важливі меседжі від популізму, але сьогодні це важлива навичка для будь-якої людини».
Роботизація стрічки новин
Втім, один з останніх трендів у журналістиці може змінити ситуацію зі стрічками новин. Мова йде про автоматизацію ньюзфіду. Про цей процес згадувалося у прогнозах 2018 року від Reuters Institute й з того часу він став ще помітнішим.
Наприклад, в Los Angeles Times є The Quakebot — програма, яка автоматично генерує новини про землетруси. Вона використовує дані Геологічної служби США й додає їх у створені шаблони, які потім публікує служба новин.
Reuters та Bloomberg використовують схожі системи для автоматичного генерування фінансових новин. Associated Press залучає «роботів» для написання новин про спорт та фінансову звітність великих корпорацій.
The Washington Post має власного робота-репортера на ім’я Heliograf, який допомагав виданню висвітлювати Олімпійські ігри 2016 року та вибори 2016 року.
Звісно, що соцмережі, (в українському сегменті найбільше Facebook) відіграють значну роль у створенні контенту. Однак автоматизація такого явища, як класична стрічка новини, може заощадити сили журналістів. Й так замість переказів чиїхось постів у соцмережах читачі отримають більше унікальних редакційних матеріалів.
Авторка: Юлія Довгайчук
