додому Всі матеріали Що і коли писати про вибори? — шпаргалка для журналістів та редакторів...

Що і коли писати про вибори? — шпаргалка для журналістів та редакторів (з датами!)

0

На сайті ЦВК є календарний план з датами та описом «основних організаційних заходів з підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року». Це 35 сторінок з таблицями, які не в кожного вистачить мужності уважно прочитати, обдумати та перетворити на контент-план для редакції.

Ми попросили експерта з виборчого законодавства Дмитра Міцевича зробити це за вас і ось що з цього вийшло. До речі, сьогодні, 12 липня, дедлайн, до якого кандидати-мажоритарники повинні опублікувати в ЗМІ свої передвиборчі програми й у нас є кілька ідей, як це можна використати.

10 липня

Від цієї дати можна стежити за можливими маніпуляціями кандидатів-мажоритарників стосовно свого «зняття» з виборчих перегонів. 8 липня був останній день коли можна було знятись за власним бажанням. Одна з можливих маніпуляцій — це штампування бюлетенів з позначкою «Вибув» навпроти кандидата, який насправді не вибував тощо. Якщо вам вдалося відстежити такі маніпуляції, їх можна перетворити на серію коротких повідомлень зі спільним тегом або типовим заголовком, який би їх об’єднував й показував, як частинки однієї історії. До речі, згодом їх можна зібрати в один підсумковий матеріал.

12 липня

До 12 липня кандидати-мажоритарники повинні опублікувати в ЗМІ свої передвиборчі програми. Водночас з’явилась інформація про те, що окружним комісіям не дали грошей на публікацію таких матеріалів і, напевне, вже не дадуть. Тож тут можна поспілкуватися зі штабами кандидатів щодо того, як вони планують свої програми публікувати та як знайомитимуть виборців з ними. Ще можна почитати ч.19 ст. 107 Закону України «Про вибори народних депутатів України». В ньому йдеться, що «Голос України» та «Урядовий кур’єр», а також регіональні ЗМІ державної форми власності мають не пізніш як за вісім днів до дня виборів надрукувати передвиборні програми в окремому спеціальному випуску.

Що можна робити з програмами? Наприклад, онлайн-тест, як це зробив «ProВибір». Для нього використали програми та публічні заяви політичних партій. На основі відповідей користувача тест допомагає зрозуміти, з якою з них у нього більше спільного. В тесті також можна розгорнути додаткову секцію «Що парітя думає?» й подивитися якої позиції щодо цього питання дотримується кожна з них.

15 липня

Ця дата — останній день подачі документів на реєстрацію спостерігачів. На даний момент 163 організації отримали право мати та реєструвати офіційних спостерігачів. Тут можна дивитись які організації скільки кого зареєстрували. На президентських виборах деякі ГО мали по 30 тис. спостерігачів, але на дільницях в день виборів їх не було. Такі кількісні дані дуже легко перетворити на інфографіку. Окрім того, серед переліку організацій, які зареєстрували спостерігачів, іноді трапляються дуже цікаві, наприклад ГО «Південний гірничо-збагачувальний завод-Кривий-Ріг». Також можна перевірити чи є у зареєстрованих організацій досвід спостереження за виборами, порівняти кількість зареєстрованих спостерігачів з попередніми роками.

Наприклад, ось такий матеріал з інфографікою зробила мережа «Опора» про спостерігачів на президентських виборах 2019 року.

18–19 липня

Окружні виборчі комісії в цей час будуть передавати виборчі бюлетені дільницям. Дільничні виборчі комісії повинні приїхати на дільницю і ці бюлетені перерахувати та проштампувати. Журналісти можуть спостерігати за цим процесом, стежити за можливими маніпуляціями.

Наприклад, «Волноваха.City» перетворила життя одного з виборчих округів на онлайн-щоденник. В ньому є інформація про те, скільки виборців на окрузі, скільки виборчих дільниць, скільки кандидатів у народні депутати. Контент в щоденнику поділений на тижні й головна його мета — аби виборці краще могли вивчити кандидатів.

Але ідею можна розвинути далі й вести щоденник в хронологічному порядку, розповідаючи виборцям що зараз відбувається на їх окрузі, дільниці тощо. Серед іншого — що ДВК отримала бюлетені, наскільки вона підготована до виборів тощо.

21 липня

Для спостереження в день виборів є ціла низка ідей: підготовчі засідання, голосування вдома, підрахунок голосів, транспортування бюлетенів.

Окружна виборча комісія транспортує до центральної виборчої комісії протокол про підсумки голосування невідкладно, як тільки були прийняті всі протоколи від дільничних виборчих комісій. До 5 серпня включно ЦВК встановлює результати виборів, згідно з ч.1 ст. 99 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Про перебіг виборів редакції можуть зробити текстову онлайн-трансляцію, постійно оновлюючи та додаючи до неї останні новини. Для прикладу — The Бабель збирав у один стрім усі новини, від повідомлень своїх кореспондентів з різних дільниць та штабів, до відео, фото та постів у соцмереж. Для цього можна стежити за офіційними сторінками МВС України, МЗС України, ЦВК, посольств України. В день виборів вони часто діляться інформацією, яку ви можете швидко додати собі на сайт. Наприклад, МВС України регулярно викладає дані про те, скільки повідомлень, пов’язаних із порушеннями під час виборчим процесом, вони отримали. Про порушення регулярно повідомляє й мережа «Опора».

Що можна зробити з даними після того, як було оголошено результати виборів? Для прикладу, редакція BBC Україна проаналізувала їх у розрізі географії (дані парламентських виборів 2014 року). Журналісти дивились, в яких областях та чи інша партія отримала найбільшу підтримку та найменшу, який загалом її результат.

Також можна перевірити кандидатів, які перемогли на виборах, через сервіси Opendatabot та Youcontrol й дати читачам стилі профайли на переможців.

До 28 липня

До 28 липня партії та кандидати подають звіти про виборчі фонди, з яких вони фінансують усю свою передвиборчу діяльність. Тут більше цікаво дивитись на звіти кандидатів-мажоритарників, тому що загальноукраїнські партії будуть це робити вчасно та ретельно. Водночас на місцях з цим можуть бути «проколи» або цікавинки. Таких звітів вони здають протягом передвиборчого процесу декілька. (Тут краще дивитись лише за мажоритарниками, самовисуванцями і висуванцями партій. До 12 липня включно останні подають проміжний звіт до партії, яка їх висунула та окружної виборчої комісії. До 28 липня ється остаточний фінансовий звіт, згідно з ч.6 ст. 49 Закону «Про вибори народних депутатів України»).

Що можна зробити зі звітами? Шукати в них цікаві статті витрат або суми. Напркилад, «Чесно» аналізували витрати на політичну рекламу напередодні президентських виборів. Схожий аналіз, але в розрізі по партіях зробив і «Комітет виборців України».

Жменька ідей без конкретного дедлайну

  • Можна спостерігати за довіреними особами партій та кандидатів у відповідних виборчих округах за регіонами. Часто там трапляються люди з цікавою «професійною» репутацією, бувають випадки різкої зміни партій тощо. Для прикладу, Platfor.ma зробила «політичний Tinder» з кандидатами у президенти, в якому можна «обрати кандидата свого серця», проглянувши програми, декларації та журналістські розслідування про них. Це зразок того, як із набору різних персоналій можна зробити креативний та вірусний продукт.
  • Вже зараз можна моніторити приміщення виборчих дільниць та їхню доступність, наявність списків виборців для перевірки, матеріально-технічне забезпечення, чергування та інші подібні нюанси.
  • Дільничні виборчі комісії. В окружних виборчих комісіях (ОВК) можна отримати інформацію про склад дільничних виборчих комісій (ДВК). Що може тут бути цікаве:

a. У якому складі утворені (мінімальний, середній, повний).

b. Від яких суб’єктів найбільше членів комісій (партії, кандидати-мажоритарники) % покриття кількості дільниць.

c. Скільки членів комісій мають досвід роботи на виборах, скільки осіб які мають керівні посади (голова, заступник, секретар) мають досвід на виборах.

d. Чи є багато замін, відмов осіб бути членами комісій, займати керівні посади.

e. Чи опублікована інформація в ЗМІ стосовно складу ДВК (вона має бути оприлюднена в загальнодержавних або регіональних ЗМІ).

  • Порушення виборчого законодавства. Сюди можна віднести незаконну агітацію, використання адмінресурсу, підкуп, чорний піар. Використання друкованої продукції (мають бути вихідні дані й вона може бути розміщена лише у визначених місцях). Розміщення агітаційних наметів також має бути у визначених місцях. Щодо порушень можна комунікувати з поліцією (зазвичай вони мають осіб відповідальних за вибори), та мережею «Опора», яка активно працює з темою порушень.

Автори: Тетяна Гордієнко, Дмитро Міцевич, Євгенія Олійник

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я